ІСУС СИН СИРАХА

• Суддя мудрий виховує народ свій, правління розумного добре впорядкується.
• Який суддя народу, такі й його слуги; який правитель міста, такі й усі його мешканці.
• Цар неосвічений губить народ свій; місто заселюється розумом володарів.
• Влада над землею в руці Господній, тож корисного правителя покличе він своєчасно.
• У руці Господній успіх людини, тож на законодавця покладе він його славу.
• Не гнівайся на ближнього ні за яку кривду - нічого не роби спересердя.
• Гордість осоружна Господеві й людям, для нього й для них несправедливість - переступ.
• Владарство від народу до народу переходить несправедливістю, насильством та багатством.
• Чим пишатися порохові й попелові, якщо нутро його вже за життя розкладається?
• Довга недуга з лікаря кепкує. Сьогодні цар - а ось узавтра помре він.
• Вмираючи, людина дістає спадщину: гадів, звірів, черву.
• Початок гордині людської - відступ від Господа, коли то своїм серцем від Створителя свого відходять.
• Бо початок гордині являє собою гріх, і хто при ній перебуває, той мерзоту розливає. Тим то Господь на такого насилає несподівані кари й нищить його до кінця.
• Престоли князівські повалив Господь, а на їхнє місце посадив смиренних.
• Народи викорінив Господь, а насадив покірних натомість.
• Господь зруйнував краї поган і знищив їх до самих основ землі.
• Він вирвав деяких і вигубив ущент, та стер із землі пам'ять про них.
• Не для людей бо створена гординя, ані лютий гнів для тих, що народилися від жінки.
• Який рід поважаний? Рід людський. Який рід поважаний? Тих, що Господа страхаються. Який рід гідний погорди? Родонасіння людське. Який рід гідний погорди? Отих, що заповіді порушують.
• Серед братів провідний з них -ними поважаний, в очах же Господніх - ті, що його страхаються.
• Початок вивищення - острах Господній, первоначало ж відкинення - впертість та гординя.
• Чи хтось багатий, чи славний, чи вбогий, а гідне хвали в них - острах Господній.
• Не слід гордувати бідним, що має розум, і ніяк не личить грішника прославляти.
• Начальник, суддя, вельможа перебувають у славі, та ніхто з них не більший за того, хто Господа страхається.
• Мудрому рабові будуть вільні слугувати; той, хто тямущий, не матиме чого нарікати.
• Не мудруй, коли заходжуєшся коло діла свого; не пишайся, коли тобі скрутно.
• Вартісніший, хто працює і має всього доволі, ніж бродячий хвалько, що й кусня хліба не має.
• Сину, прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартости.
• Хто виправдає того, що грішить сам проти себе? Хто прославить того, який життя своє безчестить?
• Бідного славлять за його знання, а багатого славлять за його багатство.
• Хто поважаний в убозтві - оскільки більш був би в багатстві? А хто безславний у багатстві - оскільки більш був би у злиднях?