BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ІСУС СИН СИРАХА

20. Мовчазний та говіркий 1-8; парадокси 9-12; себелюбство дурного 13-17; належна мова 18-26; приповістки 27-31

  • Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
  • Ліпше зганити, аніж нагніватись.
  • Хто признається, той втрати уникне.
  • Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
  • Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
  • Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
  • Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.
  • Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
  • Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.
  • Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
  • Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
  • Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
  • Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
  • Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
  • Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!
  • Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
  • їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
  • Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
  • Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.
  • З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!
  • Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
  • Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
  • Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.
  • Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.
  • Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
  • Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
  • Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби.
  • Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
  • Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
  • Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?
  • Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.