
СВЯТЕ ПИСЬМО
ІСУС СИН СИРАХА
20. Мовчазний та говіркий 1-8; парадокси 9-12; себелюбство дурного 13-17; належна мова 18-26; приповістки 27-31
- Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.
- Ліпше зганити, аніж нагніватись.
- Хто признається, той втрати уникне.
- Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.
- Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.
- Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.
- Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий - не вважають на пору.
- Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.
- Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка - немов утрата.
- Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.
- Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.
- Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.
- Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.
- Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.
- Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, - ну й осоружна ж отака людина!
- Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;
- їдуни мого хліба - язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!
- Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!
- Осоружна людина, недоречна мова - ось таке завжди на устах невігласів.
- З дурного уст приповідки не приймають, - він бо її не каже своєчасно!
- Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.
- Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.
- Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, - а й зробить собі з нього даремно ворога.
- Брехня для людини - це ганебна пляма, вона - раз-у-раз на устах невігласів.
- Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.
- Звичка до брехні - нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.
- Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік - вельможам довподоби.
- Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.
- Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.
- Схована мудрість і скарб незримий - яка з одного і другого користь?
- Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту