BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ІСУС СИН СИРАХА

22. Невдалі діти 1-8; дурний 7-18; вірна дружба 19-27

  • Лінивий схожий на опоганений камінь, тож кожен лиш посвистує на його нікчемність.
  • Лінивий схожий на купу гною: хто б лиш його торкнувся - обтрусить руку.
  • Сором для батька - невихованого породити, а й дочка така на неславу йому родиться.
  • Розумна дочка придбає собі чоловіка, а сороміцька - журба для батька.
  • Безчесна соромить батька й чоловіка, від обох них не буде їй доброї слави.
  • Як музика в смутку, так мова невчасна; картання ж і повчання -повсякчасна мудрість.
  • Діти, що живуть чесно й мають що їсти, приховують скромне батьків походження.
  • Діти ж зневажливі, зле виховані й пихаті - безчестять шляхетність власної родини.
  • Учити дурного - черепки докупи зліплювати або ж будити глибоко заснулого.
  • Розмовляти з дурнем - розмовляти з сонним: кінець-кінцем він скаже: «А про що бо йдеться?»
  • Над мертвим плач: він утратив світло; і над дурним плач: він утратив розум. Та не плач так гірко за мертвим, бо він уже спочиває; життя ж дурного - гірше від смерти.
  • Жалоба по мертвому - семеро днів, за дурнем же й нечестивим - всі дні їхнього віку.
  • Не починай з безумним довгої розмови, а й не заходь до нерозумного. Бережися його, щоб клопоту не мати й щоб не забруднитись, його дотикавшися. Уникай його, то й знайдеш спокій, і безглуздя його тобі не докучатиме.
  • Що бо буває тяжче від олива? Як воно зветься - хіба не - дурень?
  • Пісок бо, сіль і брилу заліза легше нести, ніж людину безглузду.
  • Бантина, добре збита на будівлю, не розійдеться під час землетрусу; отак і серце, стале в обдуманому рішенні, не захитається ні о якій порі.
  • Серце, оперте на розумну думку, - наче тинк піщаний на вигладженій стіні.
  • Жорства ота, що кладуть нагору, не може встоятись супроти вітру; то й серце полохливе при дурній раді не встоїться супроти ніякого страху.
  • Хто вколе в око - з нього сльози виточить; хто ж у серце вколе - почуття його виявить.
  • На птахів камінь кинувши, їх проганяють - закид зробивши другові, дружбу руйнують.
  • Хоч ти й на друга оголив меча, все ж не втрачай надії, бо поворот - можливий.
  • Хоч ти й на друга відкрив свого рота, все ж не лякайся, бо примирення можливе, - крім образи, зневаги, зради тайни й удару-підступу, бо таке відсторонює кожного друга.
  • Придбай довір'я ближнього, коли він у злиднях, бо тоді й у його достатку з ним добра зазнаєш; будь при ньому в час його скрути, тоді частку матимеш у його спадщині.
  • Пара й дим із печі вогневі передує - так кровопролиттю передують образи.
  • Друга я не посоромлюсь боронити, і ховатись від нього не буду.
  • А спіткає мене якесь лихо з-за нього, то й кожен, те почувши, його стерегтиметься.
  • Хто бо поставить на мого рота сторожу, і на губи мені - належну печать, аби не впав я з-за них, і мене не погубив мій язик!