
СВЯТЕ ПИСЬМО
ІСУС СИН СИРАХА
28. Злопам'ятство 1-12; обмовні язики 13-26
- Хто мститься, той від Господа помсти зазнає і за свої гріхи здасть докладний рахунок.
- Ближньому твоєму кривду прости, тож, попросивши, й сам прощення гріхів одержиш.
- На людину людина плекає гнів -а сама вилікування в Господа шукає?
- До собі подібної людини не має милосердя - а сама за власні гріхи свої просить?
- Коли ж такий ось, тілесний, плекає пересердя - хто ж гріхи його власні йому простить?
- Пам'ятай про кончину, перестань ворогувати; про тління, про смерть - залишайся при заповідях.
- Пам'ятай про заповіді, не гнівайся на ближнього; про союз Всевишнього - і провину пробач.
- Від сварки утримайсь, то й гріхів уникнеш: гнівлива людина сварню розпалює.
- Грішна людина дратує друзів і зводить наклепи на миролюбних.
- Відповідно до палива й вогонь загориться: яка запекла сварка, так вона й займеться; яка сила в людини, така й її лють; яке її багатство, таке й гніву її зростання.
- Раптова суперечка вогонь розпалює, сварка зненацька - кров проливає.
- Дмухнеш на іскру - вона й розгориться; плюнеш на неї - вона погасне. А й це, і те - з твоїх уст виходить.
- На підшептувача й двоязичного - ваші прокльони: вони бо миролюбних багатьох погубили.
- Язик обмовника розхитав численних, ганявши їх від народу до народу; він зруйнував міста премогутні, а й розвалив будинки вельмож.
- Язик обмовника призводив чесних жінок до розлуки, позбавляв їх плодів їхньої праці.
- Хто на нього зважає - не знайде спокою, не зазнає життя тихомирного.
- Удар батогом залишає смугу -удар язиком ламає кістки.
- Від гострого меча полягло багато, але не стільки, скільки впало від язика.
- Щасливий, хто має захист від нього, хто середовищем його люті не проходить, хто кормиги його на собі не волік, хто в кайдани його не був закутий;
- бо кормига його - кормига залізна, і його ланцюги - ланцюги мідяні.
- Погана та смерть, що є смертю від нього, і кращий за нього є навіть ад!
- Над побожними ж він влади не матиме, в його полум'ї вони не будуть горіти.
- Ті в нього потраплять, що Господа полишають; у них розгориться він і не погасне; нагряне на них, неначе той лев, мов той леопард, лютуватиме над ними.
- Гляди ж, обгороди майно своє глодом, срібло твоє й золото добре обв'яжи.
- Вагу та міру для слів своїх вироби, ворота й засуви зладнай для своїх уст.
- Зважай, щоб ти з-за нього не послизнувся, не впав перед тим, хто засідку влаштовує.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту