ІСУС СИН СИРАХА

• Інакше з тим, хто віддає всю душу законові Всевишнього й мислить у ньому: він усіх предків досліджує мудрість, а на дозвіллі вникає у пророцтва,
• зберігає оповідання славних мужів, у тайні ходи приповісток вдумується,
• глузду таїнного приповісток дошукується, в загадки приповісток повнотою поринає.
• Серед вельмож він служить, з'являється перед князями, подорожує в країни чужих народів, вивідує, що добре, а що зле між людьми.
• Вже вдосвіта він усім своїм серцем шукає Господа, що його створив; свою перед Всевишнім молитву виливає, молитвою уста свої відкриває і з-за гріхів своїх благання висловлює.
• Коли ж то Господь - Всевеликий - зізволить, то духом він розуму сповниться: сам дощем ізіллє слова мудрости своєї, а й Господеві в молитві подяку висловить.
• Він і сам собі придбає раду й знання, а й над його тайнами буде роздумувати.
• Він і сам в освіті виявить знання, а й прославиться в законі Господнього союзу.
• Численні люди хвалитимуть його розум, вони повіки його не забудуть: пам'ять про нього не пропаде, й ім'я його житиме з роду в рід.
• Про мудрість його повідатимуть народи, і хвалу йому оповістять на зборах.
• Доки житиме, ім'ям над тисячі славитиметься, а й померши - добавиться йому.
• Ще хочу оповісти про мої роздуми: я бо сповнений, мов той місяць у повні.
• Благочесні діти, слухайте мене й зростайте, мов та рожа, посаджена над водою текучою.
• Станьте запашними, немов той ладан, розквітніть виквітом, як та лілея, розповсюдьте пахощі й пісню співайте, Господа благословіте за всі його діла.
• Звисочуйте ім'я його, велич його прославте піснями уст і звуками гарф, ще й так промовляйте, його хваливши:
• Які ж бо прекрасні всі діла Господні! Всяке його веління досконало виконується. Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - бо все придається у визначений час.
• Вода, його словом, горою звелася, - голосом з уст його води зібрались;
• його велінням постає усе йому бажане, - не існує, хто зупинив би, коли він рятує.
• Перед ним же й діла кожної людини, і від зору його сховатись неможливо.
• Сягає він поглядом від віку й до віку: супроти нього нічого дивного немає.
• Не треба казати: «Що це? Навіщо?» - всі бо речі створені для своєї мети.
• Благословення його рікою все вкрило, повноводною зливою напоїло землю.
• А й гнів свій народам дає він у спадщину, як то воду перетворив був у соляну пустелю.
• Прості путі його для благочестивих, - а для беззаконних вони непрохідні.
• Споконвіку добро було створене для добрих, - як ото для грішних добро й зло.
• Щонайпотрібніше для життя людини: вода і вогонь, залізо і сіль, пшенична мука, молоко й мед, кров винограду, олія й одежа.
• Усе те благочесним іде на благо, - для грішних же злом обернутись може.
• Бувають вітри, створені для кари, які в його гніві бичами стаються; у час виконання сипляться силою й гнів виладовують того, хто їх створив.
• Полум'я, град, голод і смерть - усе те створене для покарання.
• Звірячі зуби, скорпіони, гадюки, мстивця меч - нечестивим на погибель:
• в його зізволенні виконавці з них охочі, й вони напоготові на землі в час потреби, - та у визначену мить не порушать його слова.
• Ось чому я вже спочатку зважився, розміркував це й лишив на письмі:
• Господні діла - усі бо добрі: кожній потребі - своєчасна його забезпека.
• Тож не треба казати: «Це гірще від того», - бо все своєчасно схвалене буде.
• Тож хваліте всім серцем і устами, і благословіте ім'я Господнє.