BG

СВЯТЕ ПИСЬМО

ІСУС СИН СИРАХА

41. Смерть 1-13; чого соромитися 14-27

  • О смерте, гірка бо гадка про тебе для людини, що живе спокійно в своїх достатках, для того, хто безжурний і в усьому вдатний, а й хто має ще силу приймати поживу.
  • О смерте, присуд твій благодайний для людини, що вбога й уже безсила, що вельми стара, про все ж має журитись, - яка зневірилась і якій терпець увірвався.
  • Страху не май перед присудом смерти: згадай своїх попередників і тих, що ще будуть.
  • Це вирок Господній для кожного тіла: навіщо ж іти тобі проти волі Всевишнього? Ще десять, ще сто, ще тисяча років - в аді не будуть життю докоряти!
  • Огидні діти - грішників діти, а й ті, що перебувають в оселях безбожників.
  • Загине спадщина дітей грішників, завжди ганьба тяжітиме на їхньому потомстві.
  • Нечестивому батькові власні діти докоряють, бо саме через нього вони в неславі.
  • Горе вам, мужам нечестивим, що Бога Всевишнього закон полишили!
  • Народившись, ви на прокляття народжуєтесь, а вмираючи, матимете прокляття як долю.
  • Усе, що з землі, знов піде у землю, - тож нечестиві йдуть від прокляття на погибель.
  • Марнота людини - в тілі її; та не затреться ім'я побожного.
  • Про ім'я своє дбай, воно тобі лишиться над тисячі великих скарбів золотих.
  • Мало днів триває життя щасливе, та добре ім'я перебуває навіки.
  • Діти, бережіть мою науку в мирі; прихована мудрість і скарб незримий - яка бо користь із них обидвох?
  • Той кращий, хто приховує свою глупоту, ніж той, хто приховує власну мудрість.
  • Тож сором'язливі будьте згідно з моїм словом, - не добре бо піддаватись кожному стидові, та й не все всі по правді оцінюють.
  • Стидайтесь розпусти перед батьком-матір'ю, а брехні - перед князем та перед вельможею;
  • злочину - перед суддею та перед начальником, беззаконства ж -перед громадою та народом;
  • несправедливости - перед товаришем і другом, а крадіжки - перед місцем, в якому ти мешкаєш;
  • а й перед Божою правдою та союзом: на стіл із хлібом ліктями спиратись,
  • погорджувати кимсь, як приймаєш або даєш, мовчати до тих, які вітають тебе,
  • кидати оком на розпусну жінку, від співплеменника обличчя відвертати,
  • присвоювати частку чиюсь чи дарунок, заглядатися на жінку заміжню,
  • з служницею поводитись надто вільно, - не маєш наближатись до ложа її! -
  • проти друзів образливі слова пускати, - а давши їм щось, не роби докорів! -
  • повторювати чи переказувати те, що почуєш, а й робити явними слова таємні.
  • Ось тоді то й справді сором'язливим будеш, і ласку здобудеш серед усіх.