ІСУС СИН СИРАХА

• З нього він вивів милостивого мужа, який серед усіх ласку знайшов, який був і Богові, і людям любий: Мойсея, пам'ять якого - у благословеннях.
• Учинив його славою до святих подібним, зробив його великим на страх ворогам.
• Словом його він чуда спинив, перед царями його прославив, доручив йому провід свого народу, а й величі своєї частку йому виявив.
• Вірного й лагідного, він освятив його, вибравши його з-поміж усіх живих.
• Свій голос йому почути зізволив, а ввівши його в темную хмару, заповіді дав йому віч-на-віч, закон життя і те, що знати треба, щоб Якова навчати свого союзу, Ізраїля - своїх приписів.
• Звисочив він і Арона, подібного йому святого, брата його - з коліна Леві.
• Заключив з ним вічний союз, і надав священство йому в народі, благоліпієм його ущасливив, покрив його світлим одягом;
• зодягнув його довершеною славою, прикрасив його сану знаками: спідньою одежею, хитоном та наплічником.
• Оточив його ґранатовими яблуками й багатьма золотими дзвінками навколо, щоб при кожному кроці його видзвонювали, щоб звук їхній чути було у храмі - на спомин синам народу свого;
• його шати священні - з золота, блавату та з кармазину гаптованої роботи; судовий нагрудник - з об'явленнями правди, витканий з кармазину мистецького виробу,
• з дорогоцінним камінням, мов печатка, вирізьбленим, оправленим у золото - праці майстра-самоцвітника, - з виритим на пам'ять написом, за числом поколінь Ізраїля.
• Вінець золотий вклав зверху завою, з відбитою на ньому печаткою посвячення, пишну відзнаку чести художньої роботи, прикрасу - втіху очам.
• Перед тим ніщо не було таке гарне, і ніколи чужинець не надягав такого, - лише його сини та нащадки його повіки.
• Жертви його палено суцільно -двічі щоденно, по всякий час.
• Мойсей його висвятив, святим миром помазав - для нього з того був вічний союз, а й для його потомства, доки триває небо, щоб богослужбу й священодію виконували та іменем його народ благословляли.
• Він його вибрав з-поміж усіх живих - приносити Господеві жертву, кадило й пахощі приємні на спомин, ще й покутувати за свій народ.
• Заповідями своїми надав він йому; повновладу над тими постановами законів: давати Якову науку свідоцтв, Ізраїля просвічувати його законом.
• Чужинці проти нього вчинили повстання і ревнували його в пустині: мужі, що при Датані та Авірамі, ще й ватага Кораха, злослива й гнівлива.
• Побачив те Господь і того не сподобав, тож були вони знищені в палкім його гніві: він проти них чудо вчинив і вщент їх вигубив полум'ям вогненним.
• Аронові ж славу він побільшив, отож і надав таку йому спадщину: призначив для нього первоплоди, передусім же зготував хліб для насичення.
• Тим то й їдять вони жертви Господні, які він дав йому та його потомству.
• Та в землі народу не має він спадщини, і частка між людом не існує для нього: сам бо він його частка та спадщина.
• Пінхас, син Єлеазара - третій славою, ревнував бо він в острасі Господньому й твердо стояв, коли народ бунтувався, з шляхетною відвагою душі своєї, - тож для Ізраїля милосердя виблагав.