
СВЯТЕ ПИСЬМО
ІСУС СИН СИРАХА
46. Ісус Навин і Калев 1-10; судді 11-12; Самуїл 13-20
- Хоробрим у війні був Ісус Навин, що в пророцтвах Мойсеєвим був наступником: він був, згідно з іменням своїм, великим, щоб рятувати його вибранців, щоб відплатити ворогам бунтівливим і щоб Ізраїлеві надати спадщину.
- Який же був він славетний тоді як, руки піднісши, мечем на міста замахнувся!
- Хто встоявся перед ним? Він бо вів Господні війни.
- Хіба ж не його велінням сонце спинилось, і з єдиного дня зробився подвійний?
- Закликав він до Всевишнього могутнього, як ворог на нього налягав з усіх-усюдів, - і вислухав його великий Господь: камінний град превеликий із неба спустивши.
- Він кинувся на той ворожий народ і вигубив противників, коли вони спускалися, - щоб народи взнали, яка сильна його зброя і що їхня війна проти Господа була.
- Він бо йшов слідом за Всемогутнім і за днів Мойсея чинив милосердя - він сам і Калев, син Єфунне, - стояв бо він твердо супроти громади, спромігся народ стримати від гріха і втихомирив лукаве нарікання.
- Тим то й спаслося їх лише двоє з-поміж шестисот тисяч піхотинців, - щоб у спадщину їх запровадити, в землю, що молоком та медом тече.
- І Господь надав Калевові сили, яка аж до старощів при ньому лишилась, - тож він і зійшов на верховину землі, яку його потомство одержало в спадщину,
- щоб зрозуміли сини всі Ізраїля, що ходити Господніми слідами - добре.
- І судді - кожен із власним іменем, - у всіх у них серце не було віроломне, і не відвернулись вони від Господа: хай же буде пам'ять про них благословенна!
- Хай розквітнуть їхні кості з їхньої могили, і нехай імення їхнє передасться на синів отих, що прославляться в дітях!
- Улюблений Господом своїм Самуїл, пророк Господній, царство заснував і помазав князів над своїм народом.
- Ім'ям Господнім судив він громаду, тож і Господь до Якова навідався.
- За свою вірність об'явивсь він пророком: промовами довів, що в видіннях він - правдивий.
- До Господа могутнього він віз-вав, як вороги налягли з усіх-усюдів на нього, - приніс бо в жертву ссуще ягнятко.
- Отож Господь загримів із неба, в гуркоті великім дав свій голос почути.
- Він винищив тирських князів і всіх філістимлянських зверхників.
- А перед часом вічного спочинку засвідчив перед Господом та його помазаником: «Ні від кого не взяв я грошей, ні навіть сандалів пари» - тож ніхто його й не оскаржив.
- Ба навіть як заснув, то ще пророкував він, передсказавши цареві його кінець: він з-під землі озвався голосом у пророцтві, щоб стерти беззаконність люду.
ПІДТРИМАЙТЕ ДИВЕН СВІТ
Разом ми можемо більше! Зробіть свій внесок у розвиток нашого
проєкту.
проєкту