ІСУС СИН СИРАХА

• І з'явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.
• Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.
• Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.
• Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?
• Збудив єси мертвого з смерти і з аду - Всевишнього словом.
• Ти скинув царів на загибель, прославлених - з їхнього ложа.
• Ти чув на Синаї докори, на Хориві - вирок відплати.
• Ти помазав царів на відплату, а й пророків - своїх наступників.
• Полум'яний вихор вхопив тебе - колісниця з вогненними кіньми.
• Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.
• Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.
• Такий був Ілля, вхоплений вихорем, - а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.
• Ніяке слово його не перевищило, - а й по смерті його тіло пророкувало.
• Він і за життя творив чудеса, - а й при смерті діла його дивні.
• Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, - аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.
• Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.
• Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.
• За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, -той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.
• Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:
• візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, - і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.
• Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.
• Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, - як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.
• Відступило за днів його сонце, -і цареві життя він продовжив.
• Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.
• Аж до вічности об'явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!