Читання Біблії на Різдвяний піст – 01/01 – Мт 1:1-17

Інші дописи автора

        Читання Біблії на Різдвяний піст – 01/01 – Мт 1:1-17

        В рамках плану читання Біблії на Різдвяний піст

        Як цим користуватись?
        Пропонуємо Тобі наступний план біблійного розважання в стилі lectio divina:

        1) Помолись Богові у намірі доброго розважання над уривком: “Царю Небесний…”, “Засвіти в серцях наших…”
        Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло Твого богопізнання і відкрий очі нашого ума, щоб ми розуміли Твої євангельські проповідування. Вклади в нас і страх блаженних Твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі, бо Ти є просвічення душ і тіл наших, Христе Боже, і Тобі славу віддаємо з безначальним Твоїм Отцем, і пресвятим і благим і животворящим Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

        2) Прочитай даний уривок зі Святого Письма один чи декілька разів, повільно, виразно та вдумливо, якщо є можливість – читай вголос.

        3) Переглянь коментарі до цього уривку: часто в них можна відшукати пояснення незрозумілої ситуації, добру натхнену пораду, чи просто цікаву інформацію щодо уривку.

        4) Розважай над прочитаним. Задай собі питання:
        – що Бог хоче сказати мені цим уривком?
        – де я бачу себе в цьому уривку?
        – чи не нагадує цей уривок щось із мого життя?

        5) На закінчення, подякуй Богові молитвою за добре розважання.

        Можеш проводити такі розважання на самоті, якщо так Тобі затишніше, або навпаки: з родиною, спільнотою чи з друзями – разом з кимось розважання можуть бути значно глибшими та цікавішими!

        Тип: Сповнення пророцтв у народженні Ісуса Христа

        Тема: Родовід Ісуса Христа

        Слово Боже (Євангеліє від св. Матея 1:1-17)

        1. Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. 2. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. 3. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, 4. Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, 5. Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, 6. Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. 7. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, 8. Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, 9. Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, 10. Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, 11. Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення. 12. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, 13. у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, 14. в Азора – Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, 15. в Еліюда – Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, 16. у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос. 17. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять.

        Коментарі

        Коментар о. Юрія Щурка, одного з найкращих бібліїстів УГКЦ: Мт 1:1-17

        Коментар Отців Церкви

        1:1a Родовід Ісуса Христа

        Про Його рід хто розповість? Книга подібна до сховища благодаті. Адже подібно до того, як у скарбниці якого-небудь багатія кожен знайде, що забажає, так і в цій книзі всяка душа знаходить те, чого потребує. Що означають слова [Матея]: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама? І як каже пророк Ісайя: Про Його рід хто розповість? (Іс 53:8). Ісая проголошує, що Божественне походження Христа невимовне, а Матей викладає Його походження за тілом. Анонімний коментар 1.

        У родоводі відкривається людська природа Христа. Слід чітко знати, що, звичайно ж, праця і турбота євангелистів полягали в тому, щоб через написане ними – завдяки Духу, що в них говорив, – [люди] увірували в Христа і щоб ніхто не сумнівався про Нього: ні в тому, що Він без будь-якої зміни, переміни чи обману Бог за Своєю природою, ні в тому, що за ікономією Він істинно є людиною. Тому [Йоан] сказав: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог (Йо 1:1). ІІ Слово стало тілом, і оселилося між нами (Йо 1:14). І [Матей] вірно написав: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама (Мт 1:1). Нам слід знати, що Він не може бути [цілком] зарахований до [наших] поколінь, бо написано: Про Його рід хто розповість? (Іс 53:8). Адже Він був ще до [створення] світів і дорівнює за єдиносущністю Отцеві. І Він, втілившись, став прирахований до [наших] поколінь. Воістину, незмінно залишаючись Богом, Він же останнім часом став людиною. Тому і були згадані праотці, і було розказано про [близькі до Його Різдва] події, що воістину властиве [оповідям] про людей. Таким чином, [Матей] через це ясно показав, що Він причетний до нас по [земному] існуванню і природі. Якби цього не було написано, то люди вважали б, що Його поява було обманом та фантазією і що Він не був насправді людиною. Чого б [люди] тільки не зробили, якби нічого з цього не було написано! Север Антиохійський, Соборні проповіді 94.

        1b Син Давидів

        Чому Давид названий перед Авраамом? Матей не сказав: «Ісуса Христа, Сина Божого», але: Сина Давида, Сина Авраама. Але чому Йоан на початку свого Євангелія одразу показав Його Божественну природу, кажучи: Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово (Йо 1:1)? Тому що Йоан, перебуваючи у вигнанні серед язичників, написав Євангеліє по-грецьки заради язичників, які не знали ні того, що у Бога є Син, ні того, як відбулося Його народження; і тому особливо важливо було спочатку показати язичникам таємницю Його втілення, бо вони не знали, Хто Він. Отже, спочатку необхідно було показати їм, що Син Божий є Бог, а потім – що Він втілився, бо далі каже: І Слово стало тілом, і оселилося між нами (Йо 1:14). Матей же написав Євангеліє для юдеїв єврейською мовою, як ми вже сказали вище, щоб, читаючи, юдеї наставлялися у вірі. Адже юдеї завжди знали, що є Син Божий і яким чином Він – Син Божий*. Тому для них було важливо викласти природу Його Божественності, яку вони чудово знали. <…> Але чому він спочатку називає ім’я Давида, хоча Авраам передує в часі? Перше і просте пояснення таке: євангелист припускав обчислити родовід Господа від Авраама, але якби спочатку він сказав, що Господь є Син Авраама, а потім – Давида, то йому було б необхідно знову повернутися до Авраама і називати його тут двічі. Інше пояснення таке, що гідність царства більша, ніж гідність природи. Таким чином, хоча Авраам має перевагу за часом, Давид – за гідністю. Анонімний коментар 1.
        * Автор вважає, що юдеї знали про існування Сина Божого, оскільки таке існування, згідно з християнською інтерпретацією Старого Завіту, звіщається пророцтвами, а тому і доступне знанню.

        1:1c Син Авраама

        Лінія походження. Таким чином, святий Матей почав писати Євангеліє з такого вступу: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова. І так далі, по порядку. Матей, як ми сказали, розповідає про Різдво Господа за тілом і тому починає ряд поколінь від Авраама і виділяє рід Юди, доки не доходить до Йосифа та Марії. Але треба старанно досліджувати, чому євангелист, починаючи спадкоємність роду від Авраама і перераховуючи по порядку всі імена, назвав Христа, Господа нашого, лише сином Давида та сином Авраама, говорячи: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама. Ми знаємо принаймні, що євангелисти сказали це в такому порядку не без причини. Кожен із них – і Авраам, і Давид – за обітницею Господа і знатністю роду стає за тілом гідним родоначальником. Дійсно, Авраамові, який через обрізання став вождем юдейського роду, Господь обіцяв, що в насінні його благословляться всі народи, тобто в Христі, який сприйняв тіло з роду Авраама, як апостол пояснював галатам: обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові (Гал 3:16). Він не сказав «і потомкам», ніби про багатьох, але як про одному: «та його потомкові», який є Христос. Отже, як за тілесним обрізанням Авраам – перший у роді юдейському, так і Давид – перший у роді юдейському за царською гідністю, тому що Бог обіцяв йому, що з плоду чресел його народиться вічний цар, Господь Ісус. Бо Давид був першим царем з Юдиного племени, з якого Син Божий сприйняв тіло. Тому не безпідставно Матей вважав нашого Господа Христа сином Давида та Авраама, бо Йосиф та Марія походять із роду Давидового, тобто царського роду; А Давид від Авраама, що за вірою став батьком народів і за тілом першим у юдейському роді. Хроматій Аквілейський, Трактат на Євангеліє від Матея 15.

        Царський родовід Христа за Матеєм. Те, що Матей представив у списку царського родоводу [Христа], Лука показав у [Його] священичому походженні*: кожен з них, один у першому, а другий у другому перерахунку, позначив належність Господа відповідно до царського та священичого коліна. І порядок спорідненості встановлюється вірно, оскільки зв’язок між цими двома колінами, що розпочався з шлюбу Давида, підтверджується [продовженням] родоводу від Салатіїла до Зоровавеля. Отже, коли Матей розглядає походження [Господа] по батьківській лінії починаючи від Юди, Лука говорить про те, що Він походить через Натана з роду Левія; і кожен по-своєму показує славу Господа нашого Ісуса Христа, що є вічний Цар та Священик; славу, [яка проявилася] також у Його походженні за тілом із цих двох родів. Неважливо, що розглядається походження Йосифа, а не Марії, бо це те саме коліно, об’єднане родинними зв’язками. І Матей, і Лука свідчать про це, коли перераховують батьків швидше за їх приналежністю до одного народу, ніж до роду, оскільки коліно, беручи свій початок від однієї людини, продовжує існування в сім’ї, пов’язаній єдиним порядком наслідування та єдиним походженням. Адже Христос має бути показаний як Син Давида та Авраама, тому [Євангеліє] так і починається: Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама; і не має значення, яке місце займає або в якому порядку перераховується [в родоводі], оскільки зрозуміло, що [святе] сімейство походить з одного [кореня]. Отже, якщо Йосиф і Марія належать до одного коліна, то коли [євангелист] показує, що Йосиф походить з роду Авраама, ми навчаємося, що Марія також належить до цього роду. Цей порядок дотримується в законі: якщо глава сім’ї помирає, не залишивши синів, то найстарший з його братів у цьому роді має взяти собі його дружину і повернути народжених синів у сім’ю померлого; таким чином збережеться порядок успадкування за первородством, оскільки вони будуть вважатися батьками тих, хто народиться після них, чи то за ім’ям чи за родом. Іларій Піктавійський, Коментар на Євангеліє від Матея 1.1.
        * Розбіжність у генеалогіях у Матея і Луки представляла проблему для давніх екзегетів. Іларій Піктавійський пояснює цю розбіжність, виводячи Ісуса, на підставі Луки, з коліна Левія, яке не мало своєї території і тому перемішалося з іншими колінами. Таким чином стає очевидним і царське походження (від Юди), і священиче (від Левія).

        Пояснення відмінностей у родоводі. Деяких бентежить, що Матей перераховує одних прабатьків, сходячи від Давида до Йосифа (Мт 1:1-16), а Лука – інших, сходячи від Йосифа до Давида (Лк 3:23-38). Цілком можливо, що Йосиф міг мати двох батьків: одного – яким народжений, а іншого – яким усиновлений*. Адже давня традиція усиновлення є також і у цього народу Божого, щоб вони набували собі синів, яких не народжували. Бо, крім того, що дочка фараона усиновила Мойсея (Вих 2:10) (вона була чужинкою), і сам Яків найбільш очевидним чином усиновив своїх онуків, народжених Йосифом, говорячи: А твої два сини, які народились у тебе в єгипетській країні, перше, ніж я прийшов до тебе в Єгипет, вони – мої. Ефраїм і Манассія будуть мої, як Рувим і Симеон. Діти ж твої, що народилися в тебе після них, будуть твої (Бут 48:5-6). Тому сталося так, що стало дванадцять колін Ізраїлю, за винятком племени Левія, яке служило при Храм (Чис 1:49)і; а з ним було тринадцять [колін], хоча в Якова було дванадцять синів. З цього стає ясно, що Лука помістив у своєму Євангелії отця Йосифа, не від якого той був народжений, але яким був усиновлений і прабатьків якого він згадав вище, доки не дійшов до Давида. Аврелій Августин, Про згоду євангелистів 2.3.5.
        * Згідно Мт 1:16, Йосиф був сином Якова. З іншого боку, згідно з Лк 3:23, Йосиф був сином Ілія. Суперечність дозволяється припущенням про біологічного та прийомного батьків.

        Переклад з російської: Максим Гонтар

        Інші дописи автора

          Оціни

          How useful was this post?

          Click on a star to rate it!

          Average rating 0 / 5. Vote count: 0

          No votes so far! Be the first to rate this post.

             

            Про автора

            Волонтер Патріаршої Комісії у справах Молоді УГКЦ (Календар ДивенСвіт, Спільноти УГКЦ). Програміст, захоплюється графічним дизайном та перекладом з англійської. З 2011 бере участь у щотижневих зустрічах біблійного кола та займається перекладом біблійних коментарів. Учасник Літньої Біблійної Школи УКУ в 2018 та 2019 роках.