Метушня, метушня, метушня. І не тільки передсвяткова, але й просто постійна метушня цього світу затирає, немов туман, ті цінності, які насправді мали би бути для нас визначальними. Буденні речі захлистують настільки, що п'ємо заспокійливі від того, що діти не встигають у школі...

Щодня, прокинувшись, спішимо до своїх звичних справ, обов’язків, планів. А потім ввечері, аналізуючи свій день, не знаходимо у ньому майже нічого, що можна би було «зарахувати» на користь справжніх скарбів – добрих вчинків. Але якраз вони і є нашим першочерговим заняттям на землі. Про...