Коли подивитися на наше людське життя, то ми постійно у ньому маємо певні проблеми: часто одні проблеми вирішуємо, інші – приходять, одні – розв’язуємо та інші повстають. Окрім того, у нас завжди присутня така ілюзія у житті, що настане такий момент, коли проблем не буде, коли буде святий спокій.
Роздумуючи над питанням спокою впродовж одного із останніх днів, я прийшов до міркування, що слово «спокій» має той же корінь, що й слово «покійник». Отож, лише покійники мають той правдивий спокій. Ми ж доки живемо не маємо того спокою, адже завжди маємо якісь труднощі чи проблеми.
Знову ж таки, що ж ми маємо робити із цими проблемами? Мабуть, прагнемо їх розв’язати, щоби було мирно і спокійно, але вони чомусь приходять знов і знов? Тому я глибоко переконаний, що проблеми та труднощі дає нам Бог.
У нашому народі так і кажуть: «Доки не загримить, чоловік не перехреститься». Доки не наступить трудна, складна життєва ситуація, доти чоловік не задумається і не застановиться над своїм життям. Погляньмо на те, як саме трудні і складні життєві ситуації змінювали нас, як трудні і складні життєві ситуації міняли наш погляд, наші переконання чи наш підхід. Тому саме тоді, коли приходить складна життєва ситуація пам’ятаймо, що це Бог приходить у наше життя.