Ми так часто цінуємо багато речей у своєму житті, але водночас нерідко не цінуємо самого життя. Коли подивитися на наше життя, то кожний з нас цінує певні речі. Хтось цінує будинок, в якому живе, хтось цінує автомобіль, на якому їздить, хтось цінує своє хобі, хтось цінує дружбу, і ще багато чого. Але, напевно, найбільша проблема і клопіт для всіх нас — це те, що ми не цінуємо найціннішого — наше життя.
Наше життя дане нам Богом. Воно є єдиним. Воно має початок і кінець. Кожен з нас народився на цій землю. Кожен, хто народився на цій землю, піде з цієї землі. Немає людей, які би жили вічно. Життя коротке. І у цьому короткому житті Бог хоче, щоб ми з чогось зробили, вчинили. Ми ніколи не задумуємося над тим, а якщо і задумуємося, то дуже рідко.
Ми часто думаємо про те, що будемо жити вічно. Може і не думаємо, але в нас є така ментальність. Якщо не вічно, то хоча би якусь там купу років, але життя проходить швидко. Будь-хто з нас, коли подивиться на своє життя, побачить, як воно швидко пройшло, як пройшли не один, не два, а багато десятків років. І не настільки багато десятків років нам залишилося. Життя швидкоплинне. Тому пробуймо це життя якнайкраще вживати.
Ми ніколи не знайдемо ідеальних обставин. Ми ніколи не знайдемо ідеального чоловіка, ідеальну жінку, ідеальних батьків, ідеальних дітей. Немає ідеальних. Кожна людина має якусь свою зранену природу. Також немає ідеальних обставин. У книжці чи у кіно можна знайти щось ідеальне. Ми деколи думаємо про минуле, про те, що колись було ідеально. Не було. Коли думаємо про майбутнє, то вважаємо, щось десь буде ідеально. Так ніколи не буде. Життя є таким, яким є. Воно надто коротке.
Я дуже часто порівнюю, що наше життя — це як зліт літака по злітній смузі. Він злітає не більше однієї хвилини. Він злетів, і полетів. Наше життя — це те, куди ми злетимо і куди полетимо. Десь ми полетимо, кудись ми полетимо, якось полетимо. Життя — це коротка смуга, по якій треба злетіти до вічності. Кожна мить дорога, кожна хвиля цього життя дорога.
Попробуймо це своє надто коротке життя якнайкраще вживати, а ми його так направо-наліво. Ми цінуємо багато речей, але в той же час не цінуємо життя. Ми можемо цінувати те чи інше, але не цінуємо фундаменту нашого життя, яке дане нам Богом. Тому вживаймо це своє життя якнайкраще, щоб послужити для Господа, для людей, і виконати свою місію життя у цьому нашому земному бутті.
