владика Венедикт Алексійчук

Наша молитва ― це плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб проростало зерно нашого покликання

    Наталія Павлишин
Наша молитва ― це плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб проростало зерно нашого покликання

Наша молитва, це немов би плуг, яким ми зорюємо наше серце, щоб на цій обробленій молитвою землі могло добре проростати зерно нашого покликання. Саме для того щоб пізнавати своє покликання, потрібно постійно молитвою обробляти глибину нашого серця. Бо живучи в цьому матеріальному світі, контактуючи з ним, ми дуже швидко самі від нього матеріалізуємось. Тому потрібно постійною молитвою одухотворювати наше єство та «обробляти» і «підливати» натхнення, які приходять від Бога.

Читати далі

Добро не може бути лише для Бога, воно має бути добрим і для ближнього

    Наталія Павлишин
Добро не може бути лише для Бога, воно має бути добрим і для ближнього

Важливо у пізнанні Божої волі, — це любов до ближнього, а особливо до ворогів. Основою кожного нашого прагнення має бути любов до ближніх, до Церкви, до цілого людства. Те прагнення, яке не веде до любови ближнього, не може бути добре. Для прикладу: хтось дуже «побожний», але не має часу на друзів, рідних і чоловіка/жінки. А добро не може бути лише для Бога, це має бути добрим і для ближнього.

Читати далі

Шукаймо Бога понад усе…

Ексклюзив        Наталія Павлишин
Шукаймо Бога понад усе…

Коли поглянемо на наше життя, то побачимо дивну річ ― ми завжди маємо проблеми: вирішуємо одні, з’являються інші. Ми, наче, живемо проблемами. А ще цікавіше, думаю, ми це всі зауважили, ― це велика криза, проблема, неохота. Та з часом розуміємо, що не так це страшно. Часто в своїй голові переживаємо багато всього. Всі проблеми і труднощі маємо в голові, а всі рішення ― у Бозі. Треба дати час Богові, прийти в мир і в Ньому…

Читати далі

Для чого треба полюбити себе і як це впливає на наших ближніх

Ексклюзив        Наталія Павлишин
Для чого треба полюбити себе і як це впливає на наших ближніх

В Євангеліє ми чуємо слова Христа ― «люби ближнього свого, як самого себе». мені здається, що ми частіше звертаємо увагу на ту частину, в якій йдеться що нам треба возлюбити свого ближнього. Та важливою також є та частина, в якій сказано ― «возлюби самого себе», Бо  це починається з пізнати самого себе, адже, як можемо полюбити людину, яку не знаємо.

Читати далі

Кожна дія, яку робимо в Бозі, наповнює нас Святим Духом, а як грішимо, то віддаляє нас від Отця

    Наталія Павлишин
Кожна дія, яку робимо в Бозі, наповнює нас Святим Духом, а як грішимо, то віддаляє нас від Отця

Молитва, чесноти, духовність та наше життя дуже між собою пов’язані. Коли говоримо про чесноти, то вони є виразом любові, а любов — це Бог, тобто гармонія, в якій Бог перебуває. Ці чесноти любові тільки Святий Дух може нам дати, бо вони приходять від Нього. Ці дві дії — молитва і чесноти — наповнюють нас Святим Духом та святістю. Кожна дія, яку робимо в Бозі, а це думання, розмова, бажання, тобто воля, почування й активні дії,…

Читати далі

Якщо не почуваємося вартісними в Господі, то очікуємо, щоб хтось чи щось надало нам вартості

    Наталія Павлишин
Якщо не почуваємося вартісними в Господі, то очікуємо, щоб хтось чи щось надало нам вартості

Ми часто переживаємо почуття меншовартости, або протилежне почуття — особливої важливости чи, як кажемо, гордости. Однак причина та сама, той самий корінь, бо не знаємо своєї вартости. Не усвідомлюємо тих дарів, талантів і можливостей, які ми отримали від Бога, не знаємо своїх недосконалостей і вад.

Читати далі

Важливо розпізнати Божий план щодо себе

    Наталія Павлишин
Важливо розпізнати Божий план щодо себе

Кожен із нас отримав життя, а разом із ним і особливе своє покликання. Дар, який я отримав від Бога з любови, хочу сам дарувати з любови до інших. Бо ж отримав це задарма і хочу давати задарма. Але принципово те, чи ми хоч трохи свідомі цього? Чи розуміємо, що отримали життя без будь-якої нашої заслуги.

Читати далі

Думаємо, що знаємо інших, однак, на диво, дуже мало знаємо себе…

    Наталія Павлишин
Думаємо, що знаємо інших, однак, на диво, дуже мало знаємо себе…

Ми часто думаємо, що знаємо «добре» інших, тому так легко й охоче їх критикуємо та осуджуємо. Жінка може довго говорити про свого чоловіка, чоловік може книжку написати про свою дружину, підлеглі завжди знають, як керівник має вчинити, керівник завжди готовий роздавати поради направо і наліво.

Читати далі

Чи ми дійсно довіряємо Господеві, що Він керує нашим життям?

    Наталія Павлишин
Чи ми дійсно довіряємо Господеві, що Він керує нашим життям?

Господь ставить кожного з нас, зі своєї великої любови і через своє Провидіння, в ті чи інші моменти, на те чи інше місце служіння. Це дуже важливо: пам’ятати, що місце, де Господь мене поставив на цьому етапі мого життя, — найкраще місце для служіння іншим і для мого освячення. Саме на цьому місці й у цю мить мого життя Бог хоче мене спасати.

Читати далі

Наше призначення — бути досконалими і святими

    Наталія Павлишин
Наше призначення — бути досконалими і святими

Коли говоримо про місійність та євангелізацію, то це не чергове навчання чи приготування певних програм Церкви, а стремління до того, щоб створити таке усвідомлення, де всі ми — від єпископа і до кожного священника та парафіянина — працювали над собою і змінювали себе. Ставаймо ближче до Бога, щоб Він міг легко послуговуватись нами. Іншого шляху просто не існує!

Читати далі
1 2 3 … 21