Слово Боже на 20-у Нд. по ЗСД
Воскресіння юнака з Наїну
“Коли вони наблизились до міської брами, аж ось виносили мертвого сина..” (Лк 7,12)
Сьогоднішнє Євангеліє пригадує нам про смерть, – одну з вічних правд, яка очікує кожного з нас. Хочемо розважити цю велику тайну в трьох аспектах:
1. Остання хвороба. Що тут важливо?..сповідь і бажано як найшвидше, не чекаючи рекомендацій лікаря. Відв’яжімо наше серце, доки наступить смерть від речей цього світу і нас від них відірве, роблячи нам стільки прикростей і ставлячи у великій небезпеці спасіння нашої душі..
2. Тайна Єлеопомазання яка довший час вважалася тайною “на смерть” має бути уділена важкохворому в небезпеці смерті або значного погіршення здоров’я; вона стирає з душі усі залишки гріха, які диявол пригадує душі особливо на смертному одрі.
3. Що діється при самій смерті. По уділенні Таїнств хворому, священник відходить і залишає хворого самого. В такому стані хворий бачить що все зробив у великому замішанні і в неспокою сумління. Найбільше за що починає жаліти: за втрачений час. Але час минув вже для нього і більше не повернеться. І так помирає: невідомо чи спасенний чи проклятий..але відомо що помер у замішанні, як то стається з тими хто мало за життя займався Богом. Звично говориться про померлого “що пішов до неба”. Але насправді мала кількість тих що ідуть до неба. Померлого ховають і дуже швидко забувають. Отак швидко минає образ цього світу! Якщо є спасенний, буде на віки щасливий; якщо проклятий, буде нещасливим на віки!
Отож поки маємо час навертаймося, каймося і оплакуймо гріхи, бо в останній годині добре це зробити буде практично неможливо.
Підготував отець Назарій ЛАНЬКО на основі проповіді св. Альфонса
