“Він їх прийняв і говорив їм про царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того” (Лк 9, 7-11).
Цей уривок Євангелія складається з двох частин: розповідь про Ірода четверовласника та апостолів і народ. Обидві ці групи осіб шукають Христа, але мають різні результати.
Цар Ірод, вбивши Івана Христителя, невдовзі почув, що в Ізраїлі появився новий популярний проповідник Ісус, який творить великі чуда. Ірод почав знову тривожитися, переживати за свою владу, думав, що появився новий конкурент, який, можливо, схоче забрати його трон. Тому намагався побачити Ісуса. Але для чого? Чисто по-людськи, особисто побачити свого противника, а не пізнати правду про Христа: Ким Він є і для чого прийшов на землю. Цар Ірод не шукав правди й не жив за правдою, тому не побачив Ісуса за Його життя, лише під час ув’язнення. Але навіть тоді нічого не почув від Христа, бо не хотів у житті слухати голос Бога.
На противагу Іроду, до Ісуса прийшли апостоли, які вернулися з місійної праці та багато людей. Спаситель усіх прийняв. Спершу говорив їм про царство Боже, а потім оздоровляв тих, що потребували того. Христос нікому не відмовив допомоги, хто звертався до Нього. Бо люди шукали й любили Ісуса щирим серцем, хотіли почути Божу правду. Разом із Божим словом народ приймав самого Бога у своє життя, Який міг діяти в ньому й оздоровляти їх.
Бог у своїй великій любові хоче допомогти кожній людині, оздоровити кожного з нас, проте Він може це зробити тільки для того, хто усвідомлює потребу Бога і оздоровлення від Нього. Тому спершу маємо вирішити, чи ми справді хочемо оздоровлення, серйозної зміни.
Ісус оздоровляв, оздоровлює і буде оздоровлювати людей, але це станеться тоді, коли ми цього потребуємо і хочемо прийняти Його у своє життя.
