Якщо справді хочете допомогти узалежненому, то лише так

Читай також

  • Що робити, коли нам сняться померлі і просять про щось?
  • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
  • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
        • Якщо справді хочете допомогти узалежненому, то лише так

          Якщо хто-небудь із ваших родичів знаходиться в лапах залежностей, ви не зі слухів знаєте про постійний біль. Однією з найстрашніших рис залежності є вплив на близьких людей. Адже ті, хто намагаються допомогти, беруть на себе найбільшу частину болю.

          Турбота про людей, які борються зі залежністю, вимагає рішучості і твердості. Звільнення не приходить, ультиматуми ігноруються, прощення помирає, терпіння вичерпується, а довіра зникає. стає щораз важче боротися, але ви не можете просто відвернутися. Ви не можете викреслити дорогу вам людини зі свого життя просто тому, що вона піддалася залежності.

          Як продовжити боротися? Як вистояти в цьому хаосі?

          У знакових і сильних словах апостола Павла знаходимо важливу істину:

          „Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.“ (1 Кор. 13:13). Коли ми читаємо послання Павла, то бачимо його „трилогію благодаті“, яку він викладає своїм учнями, які прагнуть вірно слідувати за Богом посеред нищівного духу світу. Віра, надія і любов стає стимулом для старанних послідовників Христа: „Ми дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа завжди молячися за вас, відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули у проповіді Євангелії правди,“ (Кол 1:3-5), допомагає продовжувати служіння посеред випробувань: „Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших. Маємо в пам’яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим“ (1 Сол 1: 2-3), залишаються незмінними константами в часи темряви: „Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі! Ті бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі. Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння.“ (1 Сол. 5: 6 8).

          Якщо ви намагаєтеся допомогти своїй близькій людині позбутися залежності, не забудьте про віру, надію та любов.

          Пам’ятайте про віру

          Віра допомагає концентруватися на головному в часи болю і труднощів.

          Ви вкотре захочете повірити ще одній обіцянці, ще одному розкаянню, спробі позбутися від залежності в реабілітаційному центрі або зусиллями волі. Неминуче буде спокуса взяти на себе вирішення усіх проблем чи цілителя. Залежні із задоволенням перекладають свої ноші на помічників, покладаючи на них відповідальність за підпорядкованість і твердість, роблячи ці ноші непід’ємними.

          Але Бог заглядає глибше, говорить зрозуміліше і діє сильніше за будь-кого з нас. Ви втомлюєтеся, а Він ніколи не спить. Віра покладає ношу на Спасителя, Який зміцнює наші скромні сили і слабкі руки, щоб допомогти узалежненим пройти весь довгий шлях справжнього покаяння і справжніх змін. Коли ви хочете довіритися власним зусиллям або словам, щоб допомогти залежному вийти зі замкнутого кола власних рішень і дій, коли вам здається, що можете самостійно переконати узалежненого зупинитися і отямитися, згадайте про Бога.

          Пам’ятай про надію

          Життя поруч із залежним неминуче приносить біль. Але найгірше те, що біль стає нормою життя.

          Ваша найдорожча дитина змарновує все в якісь порожні бажання. Чоловік або батько втратив орієнтири і нищить свою сім’ї. У якийсь момент залежність стає самим життям.

          Ісус дав нам дар, який допомагає переживати найбільші негаразди, — надію. Це обіцянка, що Бог ніколи вас не залишить, не дозволить нікому вирвати вас із Його руки. Він приготував для вас місце, де немає болю і сліз. Ви ще не там, але вже зараз можете вловлювати віддалене світло надії.

          Ісус приготував вам славу вкінці шляху, і вже зараз Він показуєте її проблиски. Він і сам є надія цієї слави: „Їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є – Христос між вами, надія слави“ (Кол. 1:27). Якщо у вас є Христос, вам належить майбутня слава. Ця надія є гарантією спасіння: „Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння“ (1 Сол. 5:8), ця надія береже вас посеред розтрощення, не даючи вам самому бути скорботним. І вам потрібна надія, адже у залежності може її і зовсім не виявитися.

          Пам’ятай про любов

          Узалежненого любити нелегко. Як любити того, хто думає тільки про себе і ступив на стежку саморуйнування? Важко любити, коли брехня і обман — невід’ємна частина відносин. Важко любити того, хто просто нахабно і безсовісно користується вашою любов’ю і добротою.

          Біблія говорить, що любов покриває безліч гріхів: „Насамперед майте велику любов один до одного, бо любов силу гріхів покриває!“ (1 Петра 4:8). Але є відчуття, що любов тільки підштовхує залежного до ще більших гріхів. Любов до узалежненого несе біль люблячому серцю. Любов розтоптується гріхом, гріх немов насміхається над любов’ю.

          Так і є. Але в цьому і є сенс любові. Любов була розіп’ята гріхом. Розіп’ята любов стала протиотрутою гріха. Любов починається там, де гріх переважає. Жоден залежний не вибереться з кайданів, якщо немає любові. Стати непитущим можна і без любові, але така тверезість не дає свободи. Любов Христа, принесена в жертву за наші гріхи, Його відкупна благодать за наше рабство, Його життя за нашу смерть — ось, що узалежненому найбільше потрібно від вас.

          Найкраще, що ви можете дати такій людині — впевненість у любові Христа, яку Він виявив до нас на хресті. Жага цієї любові об’єднує воєдино залежного і його помічника. Взаємна потреба в любові Христа стане мостом вашого служіння на довгому шляху позбавлення залежності.

          Любов допоможе вам повірити залежному ще один раз або твердо тримати кордони, які ви змушені були встановити. Любов бачить хворобу в залежному і співчуває. Але ця ж любов дозволяє вам побачити в цій хворобі й ідолопоклонство. Любов — це єдина сила звільнення, єдиний двигун змін, який перетворить залежного в справжнього послідовника Бога.

          Пам’ятайте про віру, надію та любов. Вашому другу, родичу це потрібно набагато більше, ніж все інше, що ви могли б запропонувати.

          Підготувала Наталія ПАВЛИШИН

           

          Читай також

        • Що робити, коли нам сняться померлі і просять про щось?
        • Бог щоденно живить тебе своєю владущою силою : не забудь подякувати Йому за це!
        • Ми не свідомі того, наскільки Бог вірить у нас
          • Оціни

            [rating-system-posts]

               

              Про автора

              Наталія Павлишин
              Журналіст "ДивенСвіт"

              Leave a Comment