Чотири роки тому, коли я раптово опинився в лікарні на десять страшних болісних днів, моя дружина Луелла не відходила від мене ні на крок. Справа була не тільки в тому, що вона приходила сюди в звичайний час, щоб поговорити з лікарями і привітати відвідувачів, яких я не міг привітати. Щоночі вона спала поруч зі мною в незручному кріслі.
Коли поверталися спазми, посилювалася біль або мене будила медсестра, щоб дати ліки, Луелла була зі мною. Коли я прокидався вранці, зустрічаючи день, який не хотів бачити, Луелла була там зі мною. Коли на очі наверталися сльози, Луелла була зі мною, щоб втішати. Коли я впадав у відчай, вона поспішала підбадьорити.
Вона говорила мені багато підбадьорливих слів в тій лікарняній палаті в моменти фізичних і духовних страждань, але були чотири слова, які вона повторювала мені знову і знову, в них я потребував найбільше: «Пол, твій Господь поруч».
Більше ніж слова
З тих пір я багато разів думав про те, що правильна, чуйна присутність Луелли в найтемніші дні і в моменти найбільшої слабкості — це прекрасна ілюстрація вірно присутності Господа. Бог – вища реальність. Він увійшов в наше життя по Своїй милості. Він з нами, за нас і в нас.
Надія, яку ми маємо, більше, ніж богословська система або якісь принципи мудрості для повсякденного життя. Наша надія заснована на вірній, дієвій і люблячій присутності Бога серед нас. Це дар кожному, хто йде тернистою із вибоїстій дорозі між народженням і вічністю. Бог не дав нам солодшого, прекраснішого дару, ніж дар Себе Самого. Він — той дар, що все змінює.
Наша надія не в розумінні того, чому Бог допускає труднощі в нашому житті. Наша надія не у вірі в те, що якимось чином ми зможемо пробитися. Наша надія не в сподіванні на лікарів, адвокатів, рідних або друзів. Наша надія не в нашій стійкості або винахідливості. Наша надія не в ідеях або речах. Хоча ми можемо звертатися до всього цього час від часу, в кінцевому рахунку наша надія покоїться на вірному і милосердного присутності Божій з нами.
Два вірша для запам’ятовування
Я впевнений, що ви запам’ятовували ці два вірші незліченну кількість разів, але я хочу знову звернути вашу увагу на них. Ці дві дивовижні обітниці про Божу присутність дають справжню, міцну надію, коли все на що ви сподівалися, звалилося, підірвалося і розбилося вщент.
«Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Матея 28:20)
Важливо відзначити, що Ісус говорить ці слова Своїм учням, доручаючи їм віддати свої життя, як агенти Його великої місії спокути. Ісус закінчує Своє доручення цими словами, бо Він знав світ, в який Він посилав Своїх учнів, і Він знав з чим вони зіткнуться.
Він знав, що їхній шлях буде важким, а робота — некомфортною. Він знав, що вони зіткнуться з постійним опором, нерозумінням, звинуваченнями і відкиданням. Він знав, що їх будуть переслідувати і садити в тюрми, гнати і бити, і що багато хто з них віддадасть свої життя за Його справу.
Але Він не залишить їх страждати на самоті. Він не дозволить їм переносити страждання своїми силами. Він не залишить їх напризволяще. Він не дозволить їм покладатися на їх власну мудрість. Але Він дасть цим вірним страждальцям найкращу впевненість в тому, що завжди буде з ними. Йому і в голову не прийде відправити їх в м’ясорубку цього занепалого світу, не відправившись туди з ними. Він знав з чим вони зіткнулися і дасть їм те, чого вони потребували, — а більш за все їм потрібен був він.
«Не полишу тебе і не покину» (Навина 1: 5)
Ця обітниця дана в Письмі багаторазово. Щоразу, коли хтось із Божих дітей або вся громада Божих дітей зустрічалися з чимось важким, новим, складним або непереборною, Бог зустрічав їх обіцянкою. Він ніколи не закликав їх до справи, їх не посилав до місця призначення і не вів їх до труднощів, щоб кинути їх там. Не важливо наскільки складною була ситуація або наскільки неадекватною була їхня реакція, Бог був з ними і за них. Заява про те, що Він ніколи їх не залишить є важливим нагадуванням і захистом для кожного хто страждає.
Не віддалений Господь
В невимовному акті незаслуженої благодаті Бог учинив вас місцем Свого проживання, і вірний цьому — Він ніколи не покине вас.
У всіх емоційних і духовних злетах й падіннях, в хороші і погані дні, коли ви перемагаєте або здаєтеся, одне незмінне: ваш Господь з вами, і немає такої війни зовні або боротьби всередині, які коли-небудь змусять Його піти від Своїх дітей. А Його присутність гарантує, що в ваших стражданнях у вас буде все, що вам потрібно.
