Одне з найважливіших питань, яке задають багато, стосується пошуку волі Бога. Для багатьох людей пізнання Божої волі для їхнього життя здається загадковим і надзвичайно складним.
Але так не повинно бути. Декому вдається з легкістю пізнавати волю Бога. Проте, нашій людській природі властиво все ускладнювати, «Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда», як сказано в Матея 23:23.
Тому я хотів би резюмувати процес пошуку волі Бога в одному твердженні, щоб показати, наскільки він може бути простим, а потім розбити його на кілька компонентів, щоб ви могли робити крок за кроком.
Простіше кажучи, набуття волі Божої знаходиться в одній цій заповіді: «Втішайся Господом» (Псалом 37 (36): 4). Втіха в Господі ― це ключ до пізнання Божої волі для нашого життя.
Іншими словами, втішатися Господом ― це радіти тому, що Господь заповідав нам. Питання Бога звучить так: «Слухняні ми Його велінню?» Тому нам потрібно розуміти, що означає радіти тому, що Господь заповідав нам. Отже, давайте розберемося з цим. Радість у тому, що Господь заповідав нам, можна підсумувати в наступних семи кроках, які охоплюють велику частину життєвих справ:
1. Радійте читанням Святого Письма.
Мойсей сказав Ізраїлю: «Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш, Господь єдиний. Любитимеш Господа, Бога твого, всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю. Оці слова, що їх я заповідаю тобі сьогодні, мусять бути в твоєму серці. Ти накажеш про них твоїм синам і говоритимеш про них, сидівши в хаті й ідучи в дорогу та лягаючи й устаючи; і прив’яжеш їх на знак собі на руку та й вони будуть налобником у тебе між очима, і напишеш їх на одвірках твого дому й на твоїх воротях.»(Вторзаконня 6: 4-9).
2. Радійте в молитві.
Апостол Павло сказав Тимотею: «Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити» (1 Тимотея 2: 1 2).
Розгляньмо ці чотири типи спілкування з Богом:
Прохання.
Це форма молитви, в якій люди щиро просять Бога забезпечити себе або інших.
Молитви.
Це двостороннє спілкування з Богом. Людина може не тільки говорити з Богом безпосередньо, а й повинна мовчати перед Ним, а також бути уважною до духовної сфери протягом усього життя, коли в будь-який момент Бог може говорити з нею.
Моління.
Це звернення до Бога з проханням за когось іншого. Апостол Павло сказав Тимофію, що потрібно «клопотати за всіх чоловіків».
Подяка.
Апостол Павло сказав фессалоникийцам: «Завжди радійте. Моліться без перерви. За все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі »(1 Сол. 5: 16-18).
3. Радійте благочестивим відносинам.
Апостол Павло попереджав коринфську церква про нечестивих відносинах. Він сказав: «Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, – каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму. Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками – каже Господь Вседержитель.»(1 Коринтян 6:17-18).
4. В радості проводите час з віруючими.
Автор Послання до Євреїв сказав: «Не залишаймо своїх сходин, як то в декого є звичай, а, навпаки, втішаймо себе, і то тим більше, що бачите, як зближається день» (Євреїв 10:25).
5. З радістю жертвуйте заради інших.
Апостол Павло сказав старійшинам в Ефесі: «У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба допомагати слабосильним і пам’ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя – давати, ніж брати.»» (Діяння 20:35).
6. Радійте Божому забезпечення.
Бог сказав Ізраїлю: «Якщо ви справді слухатимете мої веління, що я вам сьогодні заповідаю: любити Господа, Бога вашого, і служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею, – то я даватиму дощ вашій землі у свій час, дощ ранній і дощ пізній, і ти збереш хліба свої, своє вино й свою олію; і дам для твоєї скотини траву на твоїх полях, і матимеш що їсти до наситу» (Вторзаконня 11: 13-15).
7. З радістю почитайте своїх батьків.
Апостол Павло сказав Церкви в Ефесі: «Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших, бо це справедливо. Шануй батька свого і матір – це перша заповідь з обітницею: щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім» (Ефесян 6: 1-3).
Коли ви радієте всьому, що Господь наказав був Бог, «Втішайся в Господі, і він сповнить тобі бажання твого серця» (Псалом 36: 4). Причина, по якій цей принцип є ключем до пошуку волі Бога, полягає в тому, що Бог не вкладає в наші серця бажання, що суперечать Його волі.
Коли ми радіємо з того, що заповідав Бог, ми можемо довіряти бажанням в наших серцях. Ми можемо вірити, що Бог помістив їх туди як путівник по досягненню сенсу і задоволення в житті, і знаємо, що нам призначене слідувати цим бажанням всім серцем. Проходження за бажаннями слухняного серця призведе нас до шляхів, які зроблять нас сіллю землі і світлом Христа для людей, яких тільки ми можемо досягти.
Бажання наших сердець спонукають нас бути проваджені вірою до виконання Його цілей в нашому житті. Це еквівалентно Божому «покликанням» в нашому житті. Покликання знаходиться в наших серцях. Ми виявляємо це покликання, коли постійно радіємо всьому, що Бог заповідав нам.
