«Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16:33).
Цей вірш є частиною великої промови, якою Ісус прощається зі Своїми учнями після Тайної Вечері, коли Він був разом із ними, перед Своїми страстями; це можна вважати Його заповітом апостолам.
Та Ісус «їм це сказав», а деякою мірою не тільки їм. Він звертається також і до нас. Він «нам це сказав», усі ці лагідні й сильні слова, які покликані нас то підбадьорити, то знову підняти, то заспокоїти, то підштовхнути… Чи ми це почули? А насамперед, чи слухали? І що Він нам сказав такого особистого?
Відповідь знаходимо у трьох найважливіших словах, які позначають цей короткий уривок: мир, скорботи і мужайтесь.
Перша важлива фраза: «Щоб ви мали в Мені мир». Це мир, якого ми так прагнемо, щоб заспокоїти свою тривогу, полегшити свої муки, вигнати свої страхи, звільнитися від своїх труднощів. Але цього миру, на який ми так чекаємо, немає «у світі», попереджає нас Ісус. Його не дасть якийсь гуру, якась доктрина, якісь ліки чи якийсь опіум. Ми знаходимо його лише в Ньому, як Він уже це зазначив: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам» (Ін. 14:27). Якщо ми шукатимемо справжнього, твердого, постійного і сильного миру, то зможемо отримати його і зберігати тільки в самому Ісусі. Мир, якого досягнемо деінде, буде тільки ефемерний, ненадійний, ілюзорний.
Тоді Ісус ясно говорить: «У світі зазнаєте скорботи». Так само, як в Ісусі можна знайти лише мир, тому що він в Ньому є, мов приготований для нас скарб, який ми незмінно «знаходимо», почавши його шукати, так і в світі, який нас оточує, де ми живемо, неминуче знаходимо самі лиш «скорботи». Звичайно, ми знаходимо також задоволення і радість. Без сумніву, Ісус не виключає цього. Але Він наполягає на тому, що певною мірою скорботи неможливо уникнути. «Світ» – це не рай, і ми не ангели!
Святий апостол Павло попереджає нас, що «всі істоти разом стогнуть і мучаться донині» (Рим. 8:22). Тому цілком «природно», «нормально», що ми стикаємося з випробуваннями на своїй життєвій дорозі. Навіть якщо ми їх, зрозуміло, не шукаємо, вони існують в недосконалому світі, позначеному скінченністю і гріхом. Цей факт встановив Ісус. Ми не повинні мріяти про досконалий світ, у нас під носом вже від сьогодні, як результат чарівної сили якоїсь радикальної революції. Звісно, ми повинні змінювати його на краще там, де ми живемо; однак маємо це робити з ясністю й надією, які притаманні християнинові. Єдине вагоме перетворення, за яке ми повинні рішуче взятися, за яке відповідальні, це революція любові.
Втім Ісус не залишає нас із цим реалістичним визнанням, яке можна вважати досить сумним. Він одразу додає: «Але мужайтесь: Я переміг світ» Ось Його порада – бути мужніми. Не боятися, не зневірюватися у скорботі, якою би вона не була. Ісус не каже: «Мужайтесь», – в загальному, у своїх почуттях чи у вас самих. Єдина причина, задля якої ми можемо залишатися мужніми, незважаючи на страждання, випробування, які нас долають, не є ані в нас, ані навколо нас. Вона у Ньому, адже Він переміг «світ».
Так, Ісус переміг скорботи, гріх, зло і навіть смерть, які панують у світі, власною смертю і Своїм славним воскресінням.
Відтоді для нас не існує жодного страху. Якщо віритимемо самим собі чи нашим близьким, то ця віра буде ненадійна, непевна. Натомість, якщо вона опиратиметься на Ісуса Христа, тоді все гаразд: вона буде тверда, як камінь!
До того ж, треба, щоб усе те, що нам каже Ісус, ми почули серед гамору цього світу та його спокус і втілили це у життя.
Якщо ми живитимемося Його словом, намагатимемося ним жити, тоді перебуватимемо в Ньому, там, де є мир.
Безперечно, через свою людську природу у своєму теперішньому житті ми поринули в світ, єднаючись з усім світом у стражданні й гріху.
Але якщо ми вирішимо йти за Христом, якщо триматимемося Його, якщо старатимемося перебувати в Ньому будь-якою ціною, незважаючи на спокуси цього світу, на наші слабкості й провини, то станемо Його учнями, Його друзями, які живуть для Нього і завдяки Ньому, і Він захищатиме нас й даруватиме мир.
За будь-яких обставин ми зможемо залишатися у надії, адже в Ісусі, з Ним і завдяки Йому ми подолали світ. Навіть якщо найважчі випробування розхитують нас, хвилюють, дають привід, щоб ми похитнулися, вони нас не повалять, їм не вдасться нас знищити.
Так, Ісусе, ми віримо, що Ти подолав зло, і що в Тобі для кожного з нас і для тих, яких ми любимо, любов переможе наші страждання.
