Ми відкриваємо віконця ранку в надії на життя. Запах життя такий переконливий, що ніхто і нізащо не примусить мене повірити, що смерть здатна перемогти. Ніколи!
Ми прокладаємо дорогу життя все далі і далі за міріадами світлих людей, що торували шлях справжнього життя задовго до нас, а ми щойно входимо в отой вічний потік, правуючи певно вперед із переможною хоругвою життя.
Ми ― свідки життя і невмирущого воскресного чину. Україна є, була і буде, допоки ми воістину живі. Допоки мертвота безнадії і темряви не скує наш дух, доки живі не стануть мертвими, допоки пломенітимемо світлістю Христа, даруючи купно з ним життя іншим.
Життя є! І конечно мріє передаватися далі. Для цього йому потрібен ти. Проживай живе життя, живи живо, життя даруй, життям радій, життям стверджуй, життям світися і життя виливай, аби усе довкола тебе ставало світлом і невпинно вигравало танком життя, запрошуючи до свого кола щоразу більше нових, прекрасних і світлих.
