«Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого» (Мт. 5, 43). Ненавидіти – це означає не приймати ворога.
За життя Ісуса у євреїв існували закони, які були дуже несправедливими до тих, хто не належав до єврейського народу. Людей не юдейської національності частіше карали за провини, ніж самих євреїв. Христос же навчав: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас» (Мт. 5, 44). Вороги – це ті особи, які роблять нам кривду (маленьку чи велику). Ставлення до цих осіб формує в нашій душі пристрасть, і ми «робимо» собі з них ворогів, своєю негативною відповіддю.
Коли людина чинить нам зло, вона грішить проти нас. Але, якщо ми їй відповідаємо злом, тоді ми стаємо подібними до неї. Ісус закликав: «Моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі» (Мт. 5, 44-45). Особа, яка прагне досконалості, має стати сином Божим, діяти як Син Божий. Адже, Отець небесний завжди нас любить, Він не має ворогів. Ті, хто налаштовані проти Бога, стають ворогами Божими з власної волі. Господь же повсякчас любить, «…велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих, посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5, 45).
