КРИХТИ
~
Інколи, коли молюся, я схожа до малого щеняти, яке треться до ніг Ісуса, щоб йому дав кілька крихт… Мабуть, ця жінка молилася так само.
•
Якою є моя молитва?
Чи я тільки «труся до ніг», чи насправді розмовляю з Богом?
Чи готова я почути Його слова, які можуть бути іншими, ніж я очікую?
Чи готова я до кінця лишатися вірною, навіть коли Бог дає складні завдання?
•
Господи, дякую за всі крихти і за всі дари, якими мене обдаровуєш.
Дякую, що розмовляєш зі мною.
Дякую за всі відповіді на мої молитви, навіть коли не даєш того, про що прошу.
Дякую за все, що забираєш від мене.
Хочу бути вірною Тобі до кінця…
~
НОМ Мр 7,24-30: «І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися. Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала. Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки. Він відповів їй: «Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам. Вона ж озвалась та й каже йому: «Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях.» І сказав їй: «За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.» Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.»
15 тиждень по ЗСД, четвер Мр 7,24-30
Сестра Антонія Шелепило, «Плани на завтра»
