“І я вам не скажу, якою владою я це чиню” (Мр 11, 27-33).
Роздумуючи над цим Євангелієм, звернімо увагу на обставини: Ісус прийшов останній раз у Єрусалим. Невдовзі первосвященники Його засудять на смерть і Він помре на хресті. Тож зростає незадоволення противників Христа, які шукають причин, щоб Його засудити: ставлять різні підступні запитання. Однак Спаситель не відповідає на всі їхні запитання.
З такою поведінкою Ісуса стикаємося під час війни. Через численну загибель людей, руйнування домів у багатьох виникає запитання: „Чому Бог допустив війну і всякі нещастя?” І нам важко знайти відповідь на це питання, зрозуміти таке мовчання Ісуса. Хоч ми молимося за припинення війни, але Господь не дає нам прямої відповіді: її причин та часу завершення.
Коли глянемо на книжників і фарисеїв, то вони могли б пізнати, ким є Христос, знайти відповідь на це у Святих Писаннях, якщо б шукали Божу правду. Хто не пізнає правду, той не знайде Бога, бо Бог є правдою.
Ісус насправді постійно різними способами промовляє до людей, щоб захоронити від зла і направити на дорогу добра: через людей, події та обставини. Зокрема через слова Святого Письма.
Коли молимося за припинення війни, Ісус відповідає на наші прохання, якщо не прямо, то через людей. Відповідь на питання зв’язку між війною і Богом знайдемо на сторінках Святого Письма, якщо будемо шукати там правду. Через правду Господь відкриє нам причини зла у світі та своє ставлення до його наслідків, присутність у людській біді. Правду треба шукати разом із Богом, а не без Нього і тоді Він дасть нам відповіді на всі питання.
