#ковтокслова (Лк 16:19-31)
Отже, маємо двох персонажів. Перший – багач, справжній мажор у топових брендах, щодня живе як цар, обідає на рівні з гурманами. А біля воріт його особняка сидить Лазар – безхатченко, в обносках, із ранами, які облизують місцеві бездомні собаки. Лазар жебрає кожен день під брамою, але багач просто не помічає його, проходячи повз. Багатство – це круто, тільки якщо ти ділишся ним, так?
Ну от, настав момент, коли обидва померли. Лазар – напряму до “VIP-зони” на лоні Авраама. Уяви: ангели піднімають його на небо, такий собі преміум-сервіс після важкого життя. А багач? Його приймають не так радісно: потрапляє прямо в підвал – до пекельних мук. Жарко, некомфортно і явно не місце для того, хто звик до розкоші.
І тут починається справжня драма. Багач з пекла бачить Лазаря біля Авраама й розуміє, що щось пішло не так. Він кричить: “Ей, Аврааме, пішли Лазаря, нехай водички принесе, я тут згораю!” Але Авраам на це відповідає: “Дружок, ти ж мав усе на землі: їжу, розкіш, можливості. Лазар же страждав. Тепер же баланс відновлено – ти у вогні, а він на відпочинку.”
Багач ще намагається щось виторгувати: “Хоча б відправ Лазаря до моїх братів, попередь їх!” Але ні, такий фінт не проходить. Усі попередження вже є – слухай, читай, не будь байдужим, поки ще є час.
Історія проста: що сієш, те й пожнеш. Твій статус на землі не грає ролі, якщо душа жила в режимі “тільки для себе”. Тому, питання: ти сієш щедрість, турботу і любов, чи тільки запасаєш для себе? Бо в небесах статус визначають не бренди, а твої вчинки…
#ковтокслова 20.10.2024
Образ: “Лазар і багач” James B. Janknegt
Джерело: Vyacheslav Okun SJ
