– Він точно є? Бо я давно його не бачу, не відчуваю. Таке враження, що він про мене взагалі забув. Усе навколо таке темне і холодне…
– Ти про кого?
– Про Бога я, про Бога…
– Цікаво, а я бачу його. Навіть зараз.
– ?
– Де?
– Подивись у дзеркало… Він часто з’являється зненацька і ставить такі незручні питання, яке ти мені поставив. Сьогодні він говорить через тебе, твоїми словами, дивиться твоїми очима… Але знаєш, я якось вже звик бачити його всюди, ніж ніде його не бачити. Бог обіймає мене часто, руками інших людей.
– Я не люблю обійми.
– Може з цього треба почати? І ти теж можеш когось обійняти, може хтось теж, так як ти, не відчуває його та питає себе: «Боже, де ти?»
Рим, 13.12.2022
ікона: Borys Fiodorowicz
