НЕДІЛЯ САМАРЯНКИ (євангеліє від Івана 4:5-42)
Чи Бог – це лише модний додаток до мого стилю життя? Чи Він і релігія є просто категорією товарів, які роблять людину ціліснішою особистістю? Почасти ми зробили з нього такий продукт, який, зрештою, багато хто ухитрився приватизувати та добре продавати. Інші цим товаром маніпулюють масами. Подекуди в ім’я цього бренду розпочинали війни, а сьогодні ним «ліквідовують» усіх підряд – від ліваків та праваків, по прихильників вакцинації та усіх «інакомислячих», які не вписуються у «скрєпи» їхнього богослов’я статевості.
Чи Бог є один з товарів, який ми можемо купити і запхати у кам’яні стіни намалювавши його образ на дошках? Чи Він подібний до кошика з базару, який ми несемо додому, щоби наповнити ним наші шлунки? Чи мудрою книжкою, яку ми читаємо, щоби покрутити мізками? А може Він більш схожий на вебінар якогось мудрого коуча для надання нам емоційної цілісності? Чи тренером, який допоможе прийняти та розвинути нашу сексуальність? До якої категорії продуктів у нашому споживчому кошику він належить?
Ми не перші, хто ставиться так до Бога. Історія обраного народу під час їхньої пішої прощі до Ханаану є яскравим прикладом. Потомки Авраама ставилися до Творця, як наші предки у недалекому минулому ставилися до талонів на їжу, а коли талони у пустині завершились, Бог переставав їм бути потрібний. На його місце з’являлась золота корова, яка миттєво задовільняла їхні релігійні потреби.
Там, під криницею Якова, де Єшуа зустрічає самарянку, він нищить саме таке ставлення до Бога… Перше, що він робить, щоб розвіяти уявлення про те, що Бог — це лише продукт, який споживає групка «обраних», — Він перетинає межу, які порядні євреї не повинні б були перетинати.
Спочатку він перетинає географічну межу. Він, єврей, з’являється на Самарянщині. Халепа… Куди ж його занесло! Самаряни ж вважалися сепаратюгами та п’ятою колоною. Щось на кшталт представників неправильного патріархату. Релігійні та політичні вороги. Щось на кшталт ізраїльтян та палестинців. Або….. Кажуть, що плануючи подорож з Єрусалиму, мешканці Галилейщини ретельно перевіряли, чи раптом GPS не проложив маршрут через Самарію.
Потім він порушує звичаї соціального порядку. «Скрєпи» затріщали по швах… Мало того, що він опинився «за порєбріком» серед зрадників, він ще й «дєрзнув» заговорити з чужинкою без свідків. У ті часи неодруженому чоловікові було суворо заборонено публічно розмовляти з жінкою. Єшуа перетинає усі моральні бар’єри та майнові права, тому що жінки у той час були лише власністю чоловіків.
Тим не менш, Він ставиться до цієї жінки як до Особи, а не просто як до речі, яку можна використати. Він навіть пропонує їй своєї «живої води», так само, як Він запропонує юрбі юдейських чоловіків трьома розділами пізніше.
Але вона звикла до того, що юдеї її принижують, а чоловіки ставляться до неї як до власності, тому вона сприймає пропозицію Єшуа як чергове залицяння покупця: «Пане, може б ти мені дав тієї води, щоби я нарешті не мусила пертись сюди у спеку, щоби набрати дзбани водою».
Однак Єшуа розуміє самарянку та проникає прямо в серце її рани. Ісус знає, що з нею поводилися як з одноразовим товаром, і що багато чоловіків лише використовували її, і ніхто не трактував її як особу.
Він говорить їй важкі слова, але слова, які змінюють її життя. Незалежно від того, хто її використовував, Він пропонує їй джерело справжньої води, яка вгамовує спрагу, і той, хто приймає це джерело, та відкриває своє серце, не потребує бігати по святим місцям, бо там де перебуває і молиться щиро – зустрічає люблячого Бога.
У розмові з самарянкою Єшуа руйнує всі можливі кордони. І тим самим показує нам, що для Нього не існує меж. Ми не можемо перетворити Бога на продукт для споживання і приватизувати його в якійсь групці. Ми не можемо вписати Його в наші часові, мовні чи культурні рамки. Ми не можемо купити Його в супермаркеті і викинути, коли Він нам набридне.
Єшуа – це Центр, Джерело, Задум, Сюжет та Мета нашого існування. Тільки Він надає сенс усім нашим речам, усім нашим заняттям та всім нашим стосункам.
З Ним або все, або нічого. Він не може бути просто ще одним «духовним» додатком.
І це питання, на яке кожен має дати щиру відповідь: Бог це моє Все чи просто стильний аксесуар у моєму житті?
