У Христі ми усвідомлюємо, як глибоко Бог проявляється у нас і діє через нас

Читай також

  • 10 серпня: заблудла овечка
  • Бог промовляє саме до мене: Його слово стає моїм тілом
  • Голодні любові
        • У Христі ми усвідомлюємо, як глибоко Бог проявляється у нас і діє через нас

          Коментар на Євангеліє дня Йо. 42 зач. 12, 19-36 (текст див. нижче).

          Самаряни і римляни, хананейці і греки, юдеї і сирійці – це не повний список народів, які зустрічалися з Христом у його публічного служіння. Сьогодні в євангельському уривку до Ісуса приходять греки:  “Хочемо побачити Ісуса”. У цих словах щось значно більше ніж банальна цікавість.

          І все ж відкривання граней Бога починається у нас через звичайне зацікавлення. Нас щось ніби торкає зсередини і невидимо зове. Ісус протягом століть не перестає закохувати у себе людей. Неймовірний духовний чар його особи і потягаюча не перестає впливати на людей і змінювати їх життя.

          Святий Юстин, мученик у одному зі своїх листів порівнює Христа і Сократа. Він каже приблизно наступне: “У Христа були учні і в Сократа теж. Ісус проповідував і залишив після себе цілісне вчення, Сократ теж. Христос помер за своє вчення, Сократ теж помер. Але ось різниця: минуло багато часу і за славним Сократом більше ніхто не слідує, а задля Христа мільйони людей у світі не тільки залишають усе, що у них є, а ще й віддають своє життя за нього”. Це справді дивовижно, бо Ісус своєю любов’ю полонить серця людей, кличе до святості і любові. Він стає Нареченим людських душ, нікого при цьому не примушуючи до таємничого духовного шлюбування з ним.

          Пригадую як у дитинстві я натрапив на тоді ще рідкісне християнське видання, що надійшло в Україну з заходу. У ньому було яскраво описано текст з Євангелія, де Ісус сказав Петра «Не бійся! Від нині будеш ловити людей» (Лк. 5:10). Пригадую мене дуже торкнули ці слова. Саме з них у мені почало стрімко розвиватися глибше зацікавлення Богом, Церквою, покликанням до священства.

          Коли ми живемо з Богом, ми стаємо цікавими. У Святому Дусі відкриваємо у собі нові грані самих себе. Ми стаємо здатні по-справжньому втішатися собою. Не варто це плутати з самохвальством чи самозахопленням. У Христі ми можемо усвідомлювати, як глибоко Бог проявляється у нас і діє через нас. Більше того Він дуже бажає, щоб ми дали йому змогу проявляти усю глибину його любові у нас, постійно відкриваючи у собі таїнство великого Бога.

          Я підозрюю, що багато видатних осіб усвідомлювали власну велич і водночас залишалися простими, скромними і доступними. Бо розуміли, що те, що у них є не від них, а нічим незаслужений дар люблячого Бога.

          19. В той час зібрали фарисеї раду на Ісуса, і говорили:

          – Бачите, що нічого не вдієте, бо ввесь світ іде за ним.

          20. Були ж серед тих, які прийшли поклонитися на свято, деякі греки. 21. Вони приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, і стали його просити, кажучи:

          – Пане, хочемо побачити Ісуса.

          22. Приходить Филип і говорить Андрієві, а Андрій з Филипом знову приходять і кажуть Ісусові. 23. Ісус відповів їм:

          – Прийшла година, щоб прославився Син чоловічий. 24. Істинно, істинно кажу вам: пшеничне зерно, коли не впаде на землю і не вмре, лишиться саме-одне; коли ж умре, багато плоду приносить. 25. Хто любить життя своє, той його погубить; хто ненавидить життя своє на цьому світі, той його збереже на життя вічне. 26. Хто мені служить, хай іде слідом за мною: і де я, там і слуга мій буде. Хто мені служитиме, того шануватиме Отець. 27. Тепер стривожилась душа моя, і що мені казати: Отче, спаси мене, від цієї години? Таж тому я й прийшов – на цю годину! 28. Отче, прослав ім’я своє!

          І злинув голос із неба:

          – І прославив, і знову прославлю!

          29. Народ, що стояв там і чув те, говорив:

          – То був грім.

          Інші ж казали:

          – Ангел промовив до нього!

          30. Ісус у відповідь сказав:

          – Не ради мене ізлинув той голос, але ради вас. 31. Тепер цьому світові суд; тепер буде вигнаний геть князь цього світу. 32. І я, коли буду піднесений з землі, притягну всіх до себе.

          33. Це він казав, щоб зазначити, якою смертю мав умерти. 34. Народ озвався до нього:

          – Ми чули в законі, що Христос пробуватиме повіки. Як, отже, ти кажеш, що Син чоловічий має бути піднесений? Хто він – той Син чоловічий? 35. Ісус відповів їм:

          – Ще трохи часу світло з вами. Ходіте, поки світло у вас, щоб не обгорнула вас темрява. Хто ходить у темряві, не знає, куди йде. 36. Поки маєте світло, віруйте у світло, щоб стати синами світла.

          Сказавши це, Ісус відійшов і скрився від них.

          Отець Лука МИХАЙЛОВИЧ

          Читай також

        • 10 серпня: заблудла овечка
        • Бог промовляє саме до мене: Його слово стає моїм тілом
        • Голодні любові
          • Оціни

            [rating-system-posts]