Ми вже знаємо із багатьох дописів у групі, що св. Альфонс є великим Вчитилем молитви. Розуміючи те, що священик повинен бути перед усім людиною молитви, Альфонс приділяв цьому найбільшому мистецтву як найбільше часу…Молитва мала велике значення у його житті. Найперше зміцнений прикладом побожного життя у родинному колі, Альфонс зростав у молитві неустанно, особливо місце виділяючи розважанню і адорації. Новаторством неаполітанчика стало те, що він навчав простий люд умової молитви, за що власне, був звинувачений певним домініканином у 1734 р. у єресі. Цей останній вважав, що люди можуть молитися лише усні молитви.
Досягненням Альфонса можна назвати створення так званих “каплиць вечірніх”, де громадились люди різного стану і віку на спільні набоженства.
З цього фату випливає важлива істина, яку всім нам треба збагнути: Альфонс є вчителем такої молитви, яка може бути пропозицією для звичайних людей. Кожний наступний крок на дорозі молитви, можливий тільки за умови молитви…про це вчить св. Альфонс.
Св. Альфонс навчав розмовляти з Богом неустанно і приязно; навіть написав невелику працю на дану тему…
Заслугою святого є те, що Відвідини Найсвятіших Тайн розповсюдилися по всьому світі. Рівно ж Альфонс став ревним ініціатором набожності до Серця Ісуса.
Турботою Альфонса було допровадити людей до люблячого Бога, розбудити в людині прагнення тривання при Бозі.
Просімо Бога через заступництво св. Альфонса про дар святих як він священиків для всієї Церкви і про дар ревної молитви для нас.
Далі буде…
