З любові до Бога добровільно пішов до Риму, щоб осягнути мученицький вінець. Був він воїном; прислуговував ув’язненим християнам й укріпляв їх у Христовій вірі.
Коли перед Діоклетіяном поставили святого Севастіяна, то імператор намовляв його до відступництва, а потім наказав прив’язати святого до дерева і наказав своїм лучникам стріляти в нього стрілами.
Коли тіло святого мученика вже не давало ознак життя, тоді його забрали щоб поховати. Однак святий ще був живий і, за ласкою Божою, невдовзі одужав. Християни просили його покинути Рим, але Севастіян став перед Діоклетіяном і сказав йому, щоб припинив переслідувати християн, бо не уникне він Божого суду. Тоді імператор наказав убити його палицями, а тіло кинути у канал, та воно зачепилося за залізний гак і християни витягнули його та поховали в катакомбах.
Святий Севастіян прийняв мученицьку смерть бл. 287 р. Христова Церква віддавна почитала святого мученика, папа Дамасій (IV ст.) побудував на честь святого мученика в Римі церкву. Про численні чуда, які сталися за заст-вом св. Севастіяна, розповідає папа Григорій Великий. У 680 р. в Римі припинилася пошесть, коли стали прикликати на допомогу святого Севастіяна. Так само у XVI ст. в Медіолані та Лісабоні за заступництвом святого мученика також припинилася пошесть. Через те святого Севастіяна вважають заступником від пошестей.
