Мене болить, коли християни мають на все одне пояснення — “то нам за гріхи”. Питаю тих християн, чи то їм Бог сам це сказав, чи вони якось виміряли, котра країна найбільше нагрішила і тепер отак потерпає?
Маю добру богословську думку Філіпа Янсі, нею ділюся нижче.
Аби не давати простих відповідей на складні питання.
“Друзі Йова наполягають, що справедливий, люблячий, всемогутній Бог повинен дотримуватись на Землі певних «правил гри», нагороджуючи добрих людей і караючи поганих. Практично кожне твердження цих багатомовних старців зводиться до однієї основної ідеї: Йов страждає — він згрішив.
Йов, який знає власну душу, не може знайти в цьому ніякого сенсу. Він нічим не заслужив на ці жахливі нещастя. Не можемо знайти сенс і ми, коли вдивляємося в навколишні страждання: знищення євреїв, голод в Африці, християни, ув’язнені в мусульманських в’язницях. Люди, які все ще здатні дотримуватися зручної точки зору, яку відстоювали друзі Йова — а таких людей зараз чимало, — мали б замислитися хоча б над таким фактом: найбільш християнський континент нині — це Африка, але Африка й голодує. А найбагатший і найбільш ворожий християнству ареал — узбережжя Червоного моря.
Книга Йова рішуче відкидає теорію, за якою страждання завжди є результатом гріха. Біблія підтримує загальний принцип «Що посієш, те й пожнеш», розповсюджуючи його і на земне життя. Але людина не має права застосовувати цей загальний принцип до окремого випадку, а тим більше до іншої людини. Друзі Йова дуже переконливо доводять, що той якось заслужив на таку жахливу кару, проте Бог, вимовляючи остаточний вердикт, оголосив їм: «Ви говорили про Мене не так вірно, як раб Мій Йов» (42:7). Пізніше Ісус також спростовуватиме думку, що страждання неодмінно має на увазі гріх (Ів 9:1–5; Лк 13:1–5).
Бог не засуджує сумнів і відчай Йова, Він засуджує лише його незнання. Вираз «терплячий Йов» навряд чи відповідає потоку скарг і звинувачень, що виливається з вуст цього страждальця. Йов зовсім не бажав з лагідністю та покірністю приймати нещастя. Його різкі висловлювання не на жарт стривожили друзів, але не Бога. Отже, чи може вибух емоцій, спричинений горем чи болем, якимось чином образити Бога? Згідно з цією книгою, ні. Найвища іронія — Бог наказує друзям Йова просити прощення через посередництво Йова, до якого вони поставилися з такою фарисейською поблажливістю.
Ніхто не має всієї повноти знання про страждання. Йов вважав, що він праведний, а Бог несправедливий. Його друзі відстоювали протилежну точку зору: Бог має рацію, і Йов покараний за заслуги. У результаті обидві сторони дізналися, що вони судили про ситуацію зі свого обмеженого погляду, не знаючи про боротьбу, яка відбувалася на небесах.
Бог ніколи не залишає нас, Він ніколи не мовчить. Навіть якщо нам здається, що Бог мовчить, ми все ж таки зуміємо помітити якийсь Його знак. Пам’ятайте у темряві те, що ви дізналися, доки було світло.
Поради страждальцям, незважаючи на всі добрі наміри, можуть часом завдати більше шкоди, ніж користі. Поведінка друзів Йова – класичний приклад того, як гординя та впевненість у власній правоті можуть заглушити почуття співчуття. Друзі твердять благочестиві формули та обговорюють богословські питання, наполягаючи на власному хибному уявленні про природу страждання. Йов відповідає: «О, якби ви тільки мовчали! це було б зараховано вам у мудрість» (13:5). Виявилося, що найдобріше, наймудріше, що друзі зробили для Йова, вони зробили на самому початку, коли роздерли одяг свій і мовчки сиділи з ним поруч.
Бог зміщує точку зору через страждання Йова на його відповідь. Дивно, але Бог так і не висловлює Своєї теорії страждання. Головною проблемою, головним сюжетом книги стає віра Йова. Чи зможе він зберегти довіру до Бога, навіть якщо все втратить? Якщо вже страждання виникло, то, хоч би як це було жахливо, треба зрозуміти, яке благо з нього можна витягти.
Згідно з Божим задумом, страждання може бути відкупительним або може послужити найвищому благу. Але це ми здатні осягнути, лише озираючись назад. Незаслужені страждання праведника стали «передбаченням» Ісуса Христа, який прожив досконале життя, але так само отримав страждання і смерть в ім’я великої перемоги.”
З книги Philip Yancey “The Bible Jesus read”
Сестра Антонія Зоряна Шелепило
