#ковтокслова (Лк 7:36-50)
Фарисей запросив Ісуса до себе додому, щоб трохи поговорити (або, можливо, обговорити, як правильно бути святим). Ісус сів за стіл, розслабився, як на хорошій вечері. І тут, зненацька, до кімнати вривається жінка! Ні, це не служниця з вином, а «та сама грішниця», про яку всі знають, і ніхто не може зробити вигляд, що не помітив. Запанувала незручна тиша. І тут ця пані, замість того щоб просто стояти в кутку і тихо плакати про своє життя, підходить до Ісуса і… починає мити Йому ноги своїми сльозами! А після цього – виймає з сумочки парфумчики (не прості, а дорогі, в красивій алебастровій пляшечці!) і намащує ними Його ноги. Уявляєш?! І все це – просто на очах фарисея на ім’я Симон, який вже, мабуть, ледь не вдавився шматком курячої гомілки, дивлячись на цю сцену.
Симон, зрозуміло, одразу ж почав у собі бурчати: «Ну, якщо Ісус такий крутий пророк, то мав би зрозуміти, що ця жінка – суцільний гріх! А Він навіть дозволяє їй торкатися до себе!» І тут Ісус, ніби прочитавши думки Симона (хоча, скоріше за все, той мав досить промовистий вираз обличчя), вирішує трохи повчити свого занадто самовпевненого господаря.
Ісус розповідає історію про двох боржників: один винен 500 днів зарплати, інший – 50. І кредитор, якому вони не могли віддати борг, просто вирішив пробачити обидвом боржникам. Логічне питання: хто з боржників більше радів і був вдячніший? Ну, звісно, той, хто був глибше в боргах. Симон це й відповідає, а Ісус йому так делікатно натякає: «От бачиш, тому ця жінка так радіє і проявляє стільки любові, бо їй багато прощено. А ти – ну, ти якось не дуже щедрий у своїх почуттях».
Можливо, фарисей так і залишився в роздумах, чи до нього дійшов цей меседж. Але питання в іншому: як би ми самі на це реагували? Якби хтось з’явився в нашій компанії і раптом почав робити щось настільки емоційне і дивне, ми б теж дивилися осудливо, як Симон? Чи зрозуміли б ми, як ця жінка відчула глибоке прощення і свободу, яку їй дав Ісус?
Крута новина для всіх нас: коли ми потрапляємо у ситуацію, де наші гріхи не можна приховати (ну, так, це іноді буває), Ісус так само готовий нас пробачити, як ту жінку. І навіть більше – Він робить це з любов’ю! Питання лише одне: чи готові ми прийняти це прощення? Чи продовжуватимемо плести свої судження на кшталт: «Чи заслуговую я на таку любов?» Спойлер: так, заслуговуєш.
#ковтокслова 07.10.2024
образ: J. Keith Johnson “Forgiven much”
Джерело: Vyacheslav Okun SJ
