— Ти коли-небудь думав, як по-іншому могло б виглядати наше сприйняття Бога, якби Його не уявляли і малювали чоловіком чи сивобородим дідусем?
— Ти про що? Бог же ніби поза статтю…
— Так, але всі звикли думати про Нього саме в чоловічому образі. Якщо тисячі років уявляти Бога як чоловіка, це автоматично, думаю, дає чоловікам відчуття влади, наче вони ближчі до Нього… А якщо Бог – чоловік, то чоловік відчуває себе богом.
— А в Біблії Він хіба не чоловік? Не батько?
— Так, але Він – також Дух, а Христос, коли говорив до своїх учнів про Духа, називав його лагідно «руах» – а це слово в арамейській (і єврейській) жіночого роду. Може тому Христос обіцяв після свого Воскресіння послати учням Духа – Утішителя (“Утішительницю”?) з характерними їй рисами – співчуттям, турботою, ніжністю, теплом, красою, слуханням, родючістю, силою…
— І що нам треба тепер з цим робити? Чи треба більше жіночого в духовності?
— Не знаю. Треба не боятися думати… Ми зробили віру надто жорсткою, концептуальною, а значить, і прохолодною. Але якщо ми згадаємо про цю ніжну, життєдайну сторону Бога – можемо зцілити так багато ран!
23.02.2025
на фото: фреска Пресвятої Трійці у церкві в баварському містечку Уршалінг.
Отець, Син і Дух Святий в образі жінки.
