Думка

Примітка від Вікіпедії: “Думка — те, що з’явилося внаслідок міркування, продукт мислення”.

Стільки думок день в день кружляють в наших головах. І добрі, і не дуже. І геніальні, і не дуже. І сміливі, і не дуже. І веселі, і не дуже. Вони бувають такі різні :) Ми міркуємо майже щохвилини (свідомо чи несвідомо). Думки невидимі, тому залежить все від людини, чи готова вона зробити їх явними.

Наступним крок після думки є або слово, або дія. Проте на шляху реалізації задуманого інколи нам зустрічаються бар’єри, які важко перестрибнути, а обійти неможливо. Є люди, які знаходять в собі сили і долають перешкоди відважно, але є і такі, які через певні обставини не готові рушати вперед. Вони вдаються до втечі. В такій ситуації, як варіант, знаходиться велика кількість відмовок, людина просто розвертається і йде назад або вдає, що нічого не сталось.

Чому думки не стають діями (словами)? Чому хороші поривання ми не реалізуємо в життя? Можливо, наші бар’єри – брак сміливості, лінивство, страх… Це, звичайно, не хороші якості, які з часом можуть міцно вкорінитись в нас, але їх подолати можна і треба.

Мій спосіб. Спочатку потрібно визначитися із бар’єром (знайти свій) і зрозуміти свою слабкість перед ним. Далі віддати його в Божі руки. Щиро попросити допомоги в Бозі, бо лише з Його поміччю подолаємо все. Ні в якому разі не падати духом! Схема не складна, вона побудована на мудрих порадах мудрих людей і перевірена досвідом.

Сміливість здобуваймо крок за кроком. Зародилось бажання зробити щось хороше – не відкладаймо це на завтра. Діймо тут і зараз, наступного моменту може і не бути. Лінивство долаймо кожної хвилини. Інакше станемо лінивими до власного життя. Страх переборимо лише з розумом, щоб зберегти на серці мир та спокій.

“Ніхто не запам’ятає тебе за твої думки (Джон Уелш)”

“Ніхто не запам’ятає тебе за твої думки (Джон Уелш)” – слова, роздуми над якими стали причиною написання цього блогу. В наших думках ми можемо бути майже супергероями :) Я впевнена, що кілька нагод протягом дня та й випадає, в яких ми могли б проявити себе з кращої сторони. Залежить від нас, який світ буде довкола. Радісний чи похмурий… Кольоровий чи чорно-білий… Люблячий чи ненависний… Якщо творимо добро довкола нас, тоді і це «довкола нас» відповість нам добром.

Бажаю читачу завжди долати будь-які бар’єри сміливо, відважно, впевнено і з посмішкою на вустах. І нехай вас у всіх хороших пориваннях укріплюють слова із Святого Письма: “Коли Бог за нас, хто проти нас? ( Рм 8:32 )”.

P.S. Випадково натрапила на вірш Тараса Шевченка. Дуже глибокі слова в ньому, загалом як і у всіх творах цього письменника. Не можу втриматись, щоб не прикріпити цей вірш до блогу. Прошу перечитати ще і його. Можливо він когось надихне на написання свого блога… :)

Думка

Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море,
Грає серце козацькеє,
А думка говорить:
«Куди ти йдеш, не спитавшись?
На кого покинув
Батька, неньку старенькую,
Молоду дівчину?
На чужині не ті люде,—
Тяжко з ними жити!
Ні з ким буде поплакати,
Ні поговорити».
Сидить козак на тім боці,—
Грає синє море.
Думав, доля зустрінеться,—
Спіткалося горе.
А журавлі летять собі
Додому ключами.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.

[1838, С.-Петербург]