Послання Urbi et Orbi
Його Святості Івана Павла II
Різдво 1998
1. «Regem venturum Dominum, venite, adoremus». «Прийдіте, поклонімося Цареві, Господу, який має прийти». Скільки разів ми повторювали ці слова протягом усього періоду Адвенту, перегукуючись із очікуваннями всього людства.
Спираючись у майбутнє від самого свого витоку, людина прагне Бога, прагне повноти життя. З самого початку вона закликала Спасителя, щоб звільнити її від зла та смерті, щоб задовольнити її потребу в щасті. В Едемському Саду, після першого гріха, Бог Отець, вірний і милосердний, передрік їй прихід Спасителя (пор. Бут 3:15), який відновить порушений завіт і створить нові стосунки дружби, взаєморозуміння та миру.
2. Ця радісна звістка, доручена дітям Авраама, від часу виходу з Єгипту (пор. Вих 3:6-8), відлунювалася століттями як крик надії на устах ізраїльських пророків, які раз у раз нагадували людям: «Prope est Dominus: venite, adoremus!» «Господь близько; прийдіте, поклонімося Йому!». Приходьте, щоб поклонитися Богу, Який не залишає тих, хто шукає Його з щирим серцем і намагається дотримуватися Його Закону. Прислухайтеся до Його послання, яке зміцнює розбиті та збентежені серця. Prope est Dominus: вірний своїй давній обітниці, Бог Отець тепер здійснив її в таємниці Різдва.
3. Так, Його обітниця, яка живила довірливе очікування незліченних віруючих, стала даром у Вифлеємі, в серці Святої Ночі. Про це нагадала вчорашня Літургія Меси: «Hodie scietis quia veniet Dominus, et mane videbitis gloriam eius». «Сьогодні ви пізнаєте, що приходить Господь: на світанку побачите Його славу». Минулої ночі ми бачили славу Божу, сповіщену радісним співом ангелів; ми поклонялися Царю, Господу всесвіту, разом із пастухами, що пильнували свою отару. Очима віри ми також бачили, Месію, поміщеного в ясла, Князя Миру, а поруч з Ним – Діву Матір у мовчазному поклонінні.
4. Сьогодні ми приєднуємося до ангельського війська, до захоплених пастухів; ми теж радісно співаємо: «Christus natus est nobis: venite, adoremus». «Христос народився для нас: прийдімо, поклонімося Йому». Від Вифлеємської ночі і до сьогодні Народження Господнє продовжує надихати гімни радості, які виражають ніжність Бога, посіяну в серцях людей. У всіх мовах світу святкується найвеличніша і найнижча подія: Еммануїл, Бог з нами навіки.
Скільки виразних пісень надихнуло Різдво в кожному народі та культурі! Хто не знав, які емоції вони виражають? Їхні мелодії знову оживляють таємницю Святої Ночі; вони розповідають про зустріч між Євангелієм і стежками людства. Так, Різдво увійшло в серця людей, які дивляться на Вифлеєм зі спільним подивом. Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй також одноголосно визнала це маленьке місто Юди (пор. Мт 2:6) як землю, де святкування народження Ісуса у 2000 році буде унікальною нагодою для проєктів надії та миру.
5. Як ми можемо не помітити різкого контрасту між спокоєм різдвяних пісень і багатьма проблемами сьогодення? Ми знаємо тривожні події з репортажів, які щодня надходять з телебачення та газет, ширячи від однієї півкулі до іншої: трагічні ситуації, які часто включають людську провину і навіть злобу, просочені братовбивчою ненавистю та безглуздим насильством. Нехай світло, що йде з Вифлеєму, врятує нас від небезпеки змиритися з таким замученим і жахливим сценарієм.
Нехай проголошення Різдва стане джерелом підбадьорення для всіх, хто працює над тим, щоб полегшити скрутну ситуацію на Близькому Сході, дотримуючись міжнародних зобов’язань. Нехай Різдво допоможе зміцнити та відновити у всьому світі консенсус щодо необхідності термінових та адекватних заходів щодо припинення виробництва та продажу зброї, захисту людського життя, припинення смертної кари, звільнення дітей та підлітків від усіх форм експлуатації, стримати закривавлену руку винних у геноциді та військових злочинах, надати екологічним проблемам, особливо після недавніх природних катастроф, необхідної уваги, якої вони заслуговують для захисту Творіння та людської гідності!
6. Нехай радість Різдва, що оспівує народження Спасителя, вселяє в усіх віру в силу істини та терплячу наполегливість у творенні добра. Для кожного з нас звучить божественне послання Вифлеєму: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, Він же Христос Господь.» (Лк 2:10-11).
Сьогодні, Urbi et Orbi, над містом Риму і над усім світом сяє Боже обличчя: Ісус відкриває нам Його як Отця, який любить нас. Усі, хто шукає сенсу життя, усі ви, чиї серця горять надією на спасіння, свободу та мир, прийдіть назустріч Дитині, народженій від Марії: Він Бог, Спаситель наш, Єдиний, гідний цього імені, єдиний Господь. Він народжений для нас, приходьте, поклонімося Йому!
Джерело: www.vatican.va
Переклад з англійської: Максим Гонтар
