— Ой, якби люди просто мене толерували… не дорікали, не нагадували про мої помилки… — Тобі справді цього хочеться? — Ну… так. Було б легше. — Але тоді й радості не було б. — Чому? — Бо толерування – це байдужість. А прощення – це любов. Толерування каже: “Мені байдуже, що ти зробив”. А прощення каже: “Я пам’ятаю, але люблю тебе більше, ніж твої помилки”. — Тобто прощення – це не забуття? — Ні. Прощення…