З часу свого гріхопадіння людина живе надією. До нього вона не мала потреби в цій чесноті, бо безпосередньо спілкувалася з Богом. Згрішивши, вона втратила цю близькість, а, щоб розпука її остаточно не знищила, Бог одразу після гріхопадіння дає їй обіцянку спасіння, майбутньої перемоги.