Тепер хоч ми і маємо дуже багато засобів комунікації, існує брак діялогу в суспільстві. Брак слухання один одного провадить до стереотипів, ми не готові почути одні одних.
Дуже добре вміємо критикувати одні одних, однак не готові почути тих, хто поруч. Часто боїмось почути інших, бо боїмося, що вони будуть загрозою нашій «ідентичності». Це цілковита неправда, бо інші радше збагатять одні одних своїми знаннями і досвідом. Тому через зустрічі ми взаємно збагачуємося.
Потрібно також вчитися ділитися своїм досвідом. Він наш і в тому наша цінність. Нехай він буде навіть суб’єктивний, а може і помилковий, але це наше переконання. Важливо бути щирим у своїй поставі, старатися не грати ролей. У зустрічах важлива полеміка, тому не треба боятись її. Однак маємо бути готові та відкриті, щоб почути думку іншого. В тому проявляється саме слово, що складається з «дія» (багато) і «лог» (говорять), усупереч «моно» (один) і «лог» (говорить).
Діялог — як відлуння, де ми слухаємо одні одних і говоримо свою думку. Особливо в часі будь-яких змін важливий діялог, щоб комунікувати, повідомляти про свої дії і про те, як відбуваються зміни. Самі проблеми дуже часто полягають у тому, що ми замало говоримо одні з одними. Інформації ніколи не буває забагато.
