Чи варто іти сповідатись з одних і тих самих гріхів?

Читай також

  • Слухають, але не чують
  • Не все золото, що блищить
  • Другий шанс
        • Чи варто іти сповідатись з одних і тих самих гріхів?

          Кожна твоя сповідь – це повторення незмінного списку гріхів? Що ж це значить – намір змінити своє життя не реалізується? Тоді навіщо взагалі сповідатись?

          У того, хто сповідається часто, виникає така проблема: здається, навіть сповідник вивчив напам‘ять перелік моїх гріхів, а інших гріхів я не помічаю.

          Насправді ця проблема має два аспекти. По-перше, якщо гріхи постійно повторюються, слід докласти зусиль, щоби боротись із ними. Дуже конкретні щодененні кроки боротьби із причинами гріха допоможуть врешті його подолати. 

          Інша справа, що ці «регулярні» повторювані гріхи є нерідко тактикою диявола, який намагається через один конкретний гріх зробити людину залежною. Щире каяття і знову цей гріх – людина сприймає його як поразку, а диявол як перемогу, бо тепер вся увага людини сконцентрована на провині за цей конкретний гріх, а всі інші гріхи стають немов непомітні. 

          У такому випадку дуже потрібна допомога сповідника, який мав би допомогти побачити більше, поговорити більше про інші провини, а не концентруватись саме на постійно повторюваних. 

          Отож дуже конкретна праця над причиною гріха і милосердне ставлення до себе самого, якщо вкотре допущено помилку. Господь завжди з відкритими обіймами чекає тебе на сповіді, скільки б разів ти не повторив свого гріха.

          Підготувала Тетяна Трачук

          Читай також

        • Слухають, але не чують
        • Не все золото, що блищить
        • Другий шанс
          • Оціни

            [ratemypost]