#ковтокслова (Мт 21:33-42)
Багатий господар створює “ідеальний” виноградник. Садить лозу, будує огорожу, щоб захистити врожай від звірів та злодіїв, облаштовує прес для вина й навіть зводить вежу для спостереження. Такий собі стартап у світі сільського господарства! Все готово, і господар вирішує здати виноградник в оренду. Фермери працюють, доглядають за врожаєм, а господар їде у довгу подорож.
Коли приходить час збору врожаю, господар посилає своїх слуг, щоб ті забрали його частку. Але фермери вже забули, що виноградник не їхній. Вони хапають одного слугу й бʼють його, другого вбивають, а третього закидають камінням. Жорстоко? Однозначно! Але господар, замість викликати поліцію (чи як це тоді працювало?), вирішує дати їм ЩЕ ОДИН ШАНС. Він посилає ще більше слуг, сподіваючись, що фермери схаменуться. Але ні. Ті повторюють своє “шоу”.
Тоді господар думає: “Пошлю свого сина. Його точно посоромляться!” Але фермери, побачивши сина, вирішують: “О! Це спадкоємець! Якщо його позбутися, виноградник стане нашим!” І вони вбивають сина. Кінець історії? Ні. Ісус завершує притчу питанням: що зробить господар, коли повернеться?
Ця притча — це не просто історія про фермерів. Це про нас. Господар — це Бог. Виноградник — це наш світ, наше життя, наші таланти й можливості. А фермери — це ми. Нам дали ВСЕ: красу природи, здатність творити, любити, співпереживати. І замість дякувати й використовувати це відповідально, ми часто ведемо себе так, ніби цей світ належить тільки нам. Замість віддати “врожай” — наші добрі справи, час, турботу — ми закриваємося, привласнюємо й забуваємо про Господаря.
Але Бог не хоче здаватися. Він посилає “слуг” — людей, ситуації, навіть моменти натхнення, які нагадують нам про Нього. І навіть коли ми не чуємо або ігноруємо, Він дає нам найдорожче — Свого Сина. Уявіть, наскільки сильною має бути Його любов, щоб дати шанс навіть тим, хто раз за разом робить неправильний вибір…
А тепер запитай: як ти використовуєш свій “виноградник”? Чи не забуваєш, кому належить усе те, що ти маєш? І найважливіше: чи вистачає тобі сміливості визнати, що Бог завжди поруч, навіть коли ти недосконалий?
Ця притча — це виклик. Це про сміливість бути справжнім, визнати свої помилки й пам’ятати, що цей світ і моє життя в ньому — це подарунок. Господар повернеться, але ти можеш вже сьогодні вирішити, що Він побачить у твоєму винограднику. Чи ти будеш тим орендарем, який забуває про все заради своїх інтересів, чи тим, хто з радістю ділиться врожаєм?
#ковтокслова 27.12.2024
