Продовжуємо наше паломництво у цьому Ювілейному Році «Надія не засоромить». І в цьому місяці, ми як паломники, хочемо роздумувати над темою: «Народ».
Що означає для мене «бути народом». Бути тим, кого Господь покликав і обрав. Немає народу, який би сам по собі повстав, Господь творить свій народ. Народ, який рухається у просторі, у часі, рухається в історії. І саме через цю історію руху народ досвідчує свою цінність, свою важливість і свою приналежність.
Якщо подивитися на сторінки Біблії, то ми бачимо, що ізраїльський народ стає насправді народом в момент, коли Господь його кличе і коли він рухається. Так само перша спільнота Апостолів і віруючих до сьогодні є народом, який постійно рухається за покликом Бога.
Тому в цьому місяці, ми хочемо зупинитися на індивідуальній, особистій приналежність до народу Божого. Бо наш шлях у цьому житті не є індивідуальним, але є завжди ідентифікованим через нашу спільноту, через приналежність до нашої церкви, в якій ми всі разом рухаємося. Індивідуально лише обираємо, але рухаємося ми завжди разом.
Є різні види паломництва народів. Народи, які рухаються через те, що Господь їх покликав. Але є вимушені паломництва: через війну, через пошук праці чи кращого життя. І тому сьогодні ми переживаємо великі міграційні процеси. У війні, що ми переживаємо, як країна, наш нарід вирушив у вимушене паломництво, щоби шукати свободу, щоби боронити свободу. Йти в це паломництво, щоби відстояти, щоби бути народом і щоб повернутися. Бути народом, яким господарює Господь Бог, де свобода і правда є основоположними.
Якщо приглянутися до паломництва, яке звершив перший віруючий, то ми бачимо постать Авраама. Буття: 12:1-3 «Сказав Господь Авраамові: Вийди зі своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого в землю, яку Я тобі покажу. І виведу з тебе великий народ, поблагословлю тебе, і звеличу твоє ім’я, тож будеш ти благословенням. Я поблагословлю тих, котрі благословлятимуть тебе. А тих, що проклинають тебе, прокляну. І благословенні будуть у тобі всі племена землі.» Ось таку обіцянку залишає Господь Авраамові, якого запрошує до цієї подорожі. І саме через це Авраам дасть початок народові, який вірить у Бога і рухається за ним.
Наше паломництво у цьому році також являється моментом, у якому ми зростаємо, як народ Божий, тому що хочемо звершити наше паломництво разом, рухатися спільно, спільнотно. Тому є важливо для нас також і відчути себе, свою приналежність до народу.
Найважливіше запитання, яке сьогодні звучить для кожного українця: «Чи ми відчуваємо себе дійсно народом, чи відчуваємо приналежність до своєї землі?». До землі, яку Господь поблагословив і дарує нам як простір, у який ми можемо проживати у любові.
Запитання, які хочемо залишити тобі:
- Чи ти відчуваєш свою приналежність: до спільноти, до церкви, до свого міста, до свого народу?
- До якої спільноти ти хотів би приналежати? Яку спільноту ти би хотів обрати, але ще не обрав?
- Чи моя спільнота є відкрита для інших?
