Святе Письмо з розважаннями на 22 липня

Послання Апостола Павла до Римлян 12, 1–3.

1. Браття, благаю вас Божим милосердям, приносити тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: вашу богослужбу згідно з розумом. 2. І не взоруйтеся на цей світ, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, яка воля Божа, що добре, що угодне, що досконале.

3. Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, але думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.

Євангеліє від Матея 10, 37 – 11, 1.

Сказав Господь:

37. Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний.

38. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний. 39. Хто своє життя зберігав, той його погубить; а хто своє життя погубить задля мене, той його найде.

40. Хто вас приймав, той мене приймає; хто ж мене приймає, той приймає того, хто мене послав.

41. Хто приймає пророка, тому що він пророк, той одержить пророчу нагороду, і хто приймає праведного, тому що він праведний, той одержить праведничу нагороду. 42. Хто напоїть, як учня, одного з цих малих тільки кухликом холодної води, істинно кажу вам, той не втратить своєї нагороди.

1. Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах.

Нам притаманно перейматися багатьма речами, проблемами, планувати та будувати далекоглядні перспективи. І коли раптом у цьому прорахованому, обдуманому порядку трапляється щось, чого не передбачили, бо просто не могли знати, що нас очікує, — починається паніка. Як жити далі? Що робити? Як зарадити?

В цих переживаннях забуваємо, що є Той, хто знає всі наші дороги ще задовго до того, як ми на них ступили. Тому не варто побиватися, коли раптом щось пішло не за планом, сталися якісь кардинальні зміни, бо маємо над собою Господню опіку. Довірившись Богові, віддавши все на Його волю, здобудемо душевний спокій. „Господи, дай мені сили змінити те, що можу змінити. Дай мені спокою змиритися з тим, чого не можу змінити. І дай мені розуму відрізнити перше від другого!“