Послання Апостола Павла до Филип’ян 3, 8-19.
8. Браття, я все втратив і вважаю все за сміття, аби лише Христа придбати 9. і бути в ньому не з моєю праведністю, що від закону, але з тією, що через віру в Христа, праведністю, що від Бога, від віри; 10. щоб пізнати його й силу його воскресіння і мати участь в його муках, стаючи подібним йому у смерті, 11. аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12. Не щоб я уже осягнув мету чи був уже досконалим, але простую далі, чи не здобуду її, бо саме тому Христос Ісус здобув мене. 13. Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш вважаю: забуваю те, що позаду, і прямую до того, що попереду, 14. змагаюсь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.
15. Отже всі ми, досконалі, думаймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, Бог і в цьому просвітить вас. 16. Тим часом, чого б ми не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.
17. Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що так поводяться згідно з прикладом, який ви маете в нас. 18. Є їх чимало тих, про яких я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги хреста Христового. 19. Їхній кінець – погибіль, їхній бог – черево, їхня слава – у їхнім соромі, вони думають тільки про земне.
Євангеліє від Луки 7, 31-35.
31. Сказав Господь: До кого мені порівняти людей оцього роду? На кого вони подібні? 32. Вони подібні на дітваків, що сидять на майдані і кличуть одні до одних: ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми вам співали жалобної, та ви не плакали.
33. Прийшов бо Іван Христитель, що не їсть хліба і не п’є вина, і ви кажете: він біса має! 34. Прийшов Син чоловічий, що їсть і п’є, і ви кажете: це ненажера й п’яниця, приятель митарів та грішників.
35. І всі діти мудрости виправдали її.
Лк. 7, 32. “Вони подібні на дітваків, що сидять на майдані і кличуть одні до одних: ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми вам співали жалобної, та ви не плакали”
Вміти бачити добре в людині. Вміти оцінювати її старання і таланти. Навчитися не жити в перманентному невдоволенні всім, що відбувається довкола. Адже таке сприйняття життя чи навіть справи, над якою працюємо, вихолощує всі добрі емоції, знебарвлює їх і позбавляє радості. А натомість приносить постійну втому, хворобливість, нездорові емоції.
Навчитися насолоджуватися життям. Радіти кожному знайомству. Намагатися отримати добрий плід із кожної мудрої думки. Саме це має бути характерною рисою справжнього християнина, який вдячний Господові за кожен дарунок, за кожну можливість.
