Перше Послання Апостола Павла до Солунян 5, 9-13; 24-28.
9. Браття, Бог призначив нас не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, 10. який умер за нас, щоб ми, чи чуваємо, чи спимо, разом з ним жили. 11. Тому втішайте один одного і будуйте один одного, як ви вже робили.
12. Прохаю вас, брати: поважайте тих, які серед вас працюють і які над вами в Господі старшують та на розум вас наводять. 13. Майте їх у вельми великій шані й любові за їхню працю. Живіть у мирі між собою.
24. Вірний, хто вас покликав, і він здійснить це. 25. Брати, моліться і за нас.
26. Вітайте всіх братів святим цілунком. 27. Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам.
28. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами.
Євангеліє від Луки 12, 2-12.
2. Сказав Господь: Нічого нема схованого, що б не відкрилось, і скритого, що б не виявилось. 3. Ось чому те, що ви сказали потемки, почується при світлі; і те, що ви говорили на вухо по сховках, оголоситься на крівлях.
4. Кажу вам, моїм друзям: не бійтесь тих, що убивають тіло, і потім більш нічого зробити не можуть. 5. Покажу вам, кого треба боятись: бійтесь того, що, вбивши, має владу вкинути у пекло. Так, кажу вам: того бійтесь.
6. Хіба п’ять горобців не продаються за два шаги? Та ні один з них не забутий у Бога. 7. Ба навіть і волосся на голові у вас усе пораховане. Не бійтесь: ви вартніші за багатьох горобців.
8. Кажу вам: кожен, хто визнає мене перед людьми, і Син чоловічий визнає його перед ангелами Божими.
9. Хто ж мене відречеться перед людьми, того і я відречуся перед ангелами Божими.
10. І всякому, хто скаже слово проти Сина чоловічого, проститься йому; а тому, хто хулитиме Святого Духа, не проститься.
11. Коли вас приведуть у синагоги, до урядів та до влади, не клопочіться тим, як або що маєте відповідати, або що маєте казати, 12. бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити.
Як багато речей ми звикли відкладати на потім, особливо, коли це стосується духовного життя. Головне, щоб в порядку було те, що видно. І справді за чудовим одягом та сяючою шкірою чи помітно увесь непотріб, яким ми захаращені зсередини?
Обираючи собі різноманітні маски, що ми хочемо приховати? Слабкість, силу, побоювання? Земне життя і є для того, щоб вчитись, тому не варто боятись помилятись, боятись варто бездіяльності, до якої привчає нас сучасна економіка. Споживай і кайфуй. Хіба ми тут виключно для цього?
Все, про що говорив Ісус, просякнуте головним меседжем: людино, ти навіть не уявляєш, яка ти сильна, скільки можеш і як неймовірно Бог любить тебе: твоє тіло, твою душу, всі волосинки пораховані на твоїй голові – Божа опіка над тобою всесильна.
Ми пам’ятаємо про це щодня? Особливо, коли проблеми, невдачі, пам’ятаємо, що говорив Ісус?
Мабуть, найбільше мистецтво у цьому житті – це мистецтво покори. Лише тоді, коли усвідомлюєш свою маловартісність без Бога і добровільно усього себе доручаєш Йому – життя набуває особливого сенсу, того, до якого і покликане.
Спробуй не дихати кілька хвилин – на довго тебе вистачить? Так і без Бога – на довго нас вистачить?
