Подивись на те, що робить тебе щасливим

Читай також

  • 10 кроків до того, щоб знайти супутника життя
  • Іти за Ісусом
  • У чому сенс?
    • Оціни

      0
      0
          Подивись на те, що робить тебе щасливим

          Невеличка  розповідь про одного ченця, його пошуки та виклики.

          Коли мене висвятили мені було 24 роки, я був дуже молодий.

          Моя дорога до священицького життя була досить довгою.

          І провадила мене Марія з Люрду.

          Кузин моєї мами був чудовою людиною, однак  атеїстом. Одного дня в нього діагностували рак горла.  Сестри, які були віруючі,  закликали дядька навернутись, але він не приставав на це. Єдине, що їм вдалося – це переконати поїхати до Люрду. Дядько не робив нічого, але з великою вірою молилися його сестри. Дорогою назад усі ознаки хвороби зникли – він одужав.

          На знак подяки дядько пообіцяв побудувати санктуарій власноруч. Споруджений в одній із бічних гротів, він став дуже відомий, люблений паломниками.

          Через 20 років народився я і хрестили мене в цьому ж гроті у день, коли було свято Богородиці з Люрду. І так я ріс під її заступництвом. Коли я мав три-чотири роки, мене вчили молитися там, у гроті. І вже від того часу у мені зародилось бажання стати священиком.

          Вже у 5 років я навчав дітей мого віку правд віри.

          Я не просто молився, я молився за доброю порадою, яку отримав:

          Розповідай все, що хочеш Ісусу, і він тобі буде відповідати.

          І мені це дуже подобалось, я постійно, наче по телефону, розмовляв з Ісусом.

          Вже після третього класу школи я переконаний, що хочу бути священиком, але мама була проти.

          Та з часом довірила мене одному ченцю. Однак він на той час нездужав, тому порадив мене направити до отців камедулів.

          І ця підказка була прийнята охоче.

          Орден був дуже серйозним, ми прокидались о 1 ночі, йшли на молитву, а потім, після перепочинку, знову о 4. В нас був строгий піст, а також обіт тиші – півгодини на день розмов, і то лиш у келії настоятеля. Спали ми вдягнені на дерев’яній поверхні. Там існувала традиція повністю до хвилин розписаного дня. Кожної п’ятниці ми займалися бичуванням в прямому сенсі цього слова, у великий піст – середу і п’ятницю.

          Мав 15 років, коли прийшов до новіціату. Перше, чого мене навчили – як себе бичувати. Ми вчили 50 псалом, зачинялися всі двері, вікна, запалювали свічку. Бич був прив’язаний до руки і бичування відбувалося у час, коли двічі промовлено молитву.

          Наші вчителі були переконані, що такий спосіб служіння – добрий. І нам тоді це і справді імпонувало, ми приймали це.

          Коли я був в новіціаті для нас Святе Писання обмежувалось лише псалмами.

          Впродовж мого служіння мене вчили поступово підходити до того, чого прагнеш. Не все зразу. Так мені пояснювали Божу волю:

          Як розпізнати Божу волю? Дуже просто. Подивися на те, що робить тебе щасливим. Це і є Божа воля до тебе.

          На закінчення новіціату мені подарували книгу “Христос – ідеал монаха”.

          Так відбулося, що після цього я почав переоцінювати значення Святого Письма. Мені було важко молитися, мій наставник порадив мені молитися псалми. І це все мене захопило.

          Тільки після того, як я перечитав усе писання, мені порадили, шукай, що є спільного між Біблією і твоїм життя. Яким сповненим ентузіазму я був, коли зрозумів, що історія Йосипа – це й моя історія. Лише тоді я зрозумів, що означає lectio divina.

          Любов сама в собі є вже знанням, цього навчав мені мій наставник. І радив читати Святе Письмо так: ти читаєш Біблію, де є Бог, який любить, і ти любиш і приходиш зі своїми питаннями. Коли є взаємна любов, народжується розуміння і знання.

           

          За матеріалами розмови з о. Іноченцо Гарґано, radiomaria.org.ua

          Автор: Тетяна Трачук

           

          Знайшов помилку? Допоможи виправити! Виділи фрагмент тексту та натисни Ctrl+Enter.

          Читай також

        • 10 кроків до того, щоб знайти супутника життя
        • Іти за Ісусом
        • У чому сенс?
          • Оціни

            0
            0

               

               

              Підпишись на новини

              Про автора

              Тетяна Трачук
              Учасник команди ДивенСвіт:)

              Напиши відгук