Треба визнати, що людина не може жити без “причастя” – без того, щоб ставати учасником чогось, брати участь у чомусь, єднатися з чимось. Людина не може бути абсолютно незалежною, відгородженою, відстороненою, відділеною від усього і усіх. Її життя може тривати лише завдяки зв’язку, причетності. Людина – істота, яка перебуває в спілкуванні, в спільності з…., в причасності. Спектр таких зв’язків – безмежний. Завжди можна обирати до чого себе залучати або не залучати. Наслідки цього вибору теж…