В одному із відеоефірів католицького священника було озвучене запитання: “Часто молюся лежачи в ліжку вранці чи ввечері – чи так можна робити і чи це не гріх?”
Відповідь читайте далі.
Без сумніву, про жоден гріх тут не йдеться. Бо молитва не може бути гріхом, це чудово, коли людина молиться.
Тут справа в дещо іншому. Є багато різних культурних особливостей і молитовних практик зокрема. Багато хто звик молитись навколішки, стоячи чи сидячи.
Багато людей моляться саме лежачи в ліжку. Вранці, ще не ввімкнувши світла чи уже його вимкнувши ввечері у ліжку молитися можна, якщо для конкретної людини це нормально. Якщо ти навіть не задумуєшся над тим, чи може в цьому бути щось негідного, то для тебе – абсолютно нормально так молитися.
Інша справа, якщо ти ставиш таке запитання, то це означає, що маєш певні сумніви щодо того, чи можеш лежачи молитися, тобто звертатись до Бога у такій поставі.
Ніхто не дасть, окрім тебе самого, відповіді на це. Бо є сім’ї, в яких важливі питання обговорюються виключно за столом, а є такі, для яких нормально вирішувати щось лежачи на канапі чи у ліжку.
Молитовна постава повинна допомагати тобі у молитві. І мусиш розуміти, що так говорити з Богом тобі комфортно. От і все.
Може маєш альтернативну думку?
Підготувала Тетяна Трачук за Remi Recław SJ
Слава!.. Богу!.. Слава!.. Ісусу Христу!.. Читаючи ці рядки… Мені на думку приходять слова Батька дружини … Коли в далекому 1947 -му… Лежачи на армійському ліжку… Він… Накривав себе вечірньої пори ковдрою.. І…підносився в молитві до Господа Бога!… Задаю собі питання… Чи приємна була та молитва Господеві?… Чи вислухана?… Чи прийнята?…………
Молюсь навколішки,а потім у ліжку лежачи. Знаю,що Господь -Друг мій люблячий і з ним можна поговорити так.
Інколи вже помолившися на колінах я ще лежачи розмовляю з Небесним Отцем, співаю , молюся ,знову співаю і буває так до ранку. За когось прошу , за когось благаю зі сльозами. Не важно чи сидиш , чи стоїш, чи лежиш важливо ,щоб серце і слова чи думки які виходять з нього були щирі. А буває, що іду в дорозі кілометрів 2-3 і теж розмовляю з Богом, більше хочеться Йому дякувати. Адже молитва це і є розмова з Богом.
Я пам’ятаю, як наш парафіяльний священик одного разу зауважив, що коли ми розмовляємо з якоюсь поважною особою, яка може мати певний статус у суспільстві, то ми не будемо лежати, а стояти зазвичай. Так само у розмові з Богом має бути відповідна постава.
Якщо та поважна особа наш Батько, Отець найрідніший і найдорожчий ми з ним розмовляємо в будь якій поставі. Жаль,що так говорять ,віддаляючи цим людину від Бога. Молитва навколішках,стоячи звичайно важлива, але і на ліжку, і в авто, і в стаєнці ми пер за все говоримо з Отцем