«Це була моя мрія»: владика Браєн Байда про онлайн-проєкт «За_Пости Покликання».

Ділячись думками про великопосний проєкт «За_Пости», голова Патріаршої комісії у справах молоді Владика Браєн Байда, не приховуючи емоцій, зі сльозам на очах наголосив: «Це була моя мрія». Адже замість звичних відеозвернень, проєкт об'єднав молодь з усього світу і зазвучав шістьма мовами. Під час онлайн-зустрічей учасники мали можливість слухати, говорити, бачити одне одного й бути разом навіть на відстані тисяч кілометрів.

Реколектантами проєкту «За_Пости Покликання» були: Голова Патріаршої комісії УГКЦ у справах молоді владика Браєн Байда, відомі отці-блогери — отець Роман Демуш, отець Тарас Бровді, отець Сергій Гончаров (Падре Серж), отець Андрій Максимович.

За словами отця Романа Демуша, заступника голови Патріаршої комісії у справах молоді, ця зміна формату не технічним рішенням, а глибокою відповіддю на потребу молодих людей у справжній присутності й діалозі.

― Ми хотіли діалогувати з молоддю, не просто видавати якусь інформацію, меседжі, записувати відео. Так, вони мали дуже велику популярність і більше мільйона переглядів у минулорічному проєкті, але ми хотіли діалогувати, — наголосив отець Роман Демуш.

Саме тому вечірні онлайн-зустрічі стали своєрідним простором справжнього спілкування — місцем, де молодь могла не лише слухати, а й бути почутою.

― Такі вечірні посиденьки були нагодою зустрітися, побачити навіть обличчя на відстані одне одного. Особливою цінністю проєкту стало те, що він допоміг по-справжньому відчути глобальність Української Греко-Католицької Церкви. Команда свідомо підбирала час зустрічей так, щоб до них могли долучитися молоді люди з різних куточків світу — з України, Європи, США, Канади, Австралії та Латинської Америки, — розповів отець Роман.

За словами заступника голови ПКуСМ, це дало змогу візуалізувати справжнє, живе обличчя церковної молоді — різної, розсіяної по світу, але єдиної у вірі, пошуку й молитві.

Ще однією унікальною рисою проєкту «За_Пости Покликання» стало те, що цього року проєкт зазвучав шістьма мовами.

― Дякуючи нашим волонтерам, перекладачам, священникам, дружинам священників і нашим друзям ми мали дубляж проповідей вечірніх і розмов шістьма мовами. За цим стояла не лише організаційна праця, а передусім жива людська присутність, завдяки якій комунікація стала по-справжньому теплою і довірливою. Це, насправді, дуже цінне і новітнє. На майбутнє ми точно пробуватимемо продовжувати таку реалізацію проєктів нашої молоді в такому форматі, — зазначив отець Роман Демуш.

Особливо зворушливим моментом для всієї команди стали слова голови Патріаршої комісії у справах молоді Владики Браєна Байди, який не приховував емоцій, говорячи про цей задум. «Це була моя мрія», — сказав Владика Браєн про онлайн-проєкт «За_Пости Покликання», який прозвучав шістьма мовами і об’єднав молодь глобальної УГКЦ з усього світу.

― Владика Браєн сказав це зі сльозами на очах. Він мріяв, щоб молодь могла порозумітися. І справді, проєкт став прикладом сучасної євангелізації і водночас знаком, як технології можуть служити справжній зустрічі, а не замінювати її. Бачимо, що сучасні засоби комунікації, технології, але також люди — бо перекладачами були живі люди, не штучний інтелект — уможливлюють такий діалог глобальної Української Греко-Католицької Церкви і, зокрема, молоді в цілому світі, — наголосив отець Роман.

Темою цьогорічного проєкту стало «Покликання», як підкреслив отець Роман, ― це одна з найглибших і найважливіших тем для молодої людини. Її вибір не був випадковим: саме на ній сьогодні особливо акцентує увагу Синод єпископів УГКЦ.

― Ми прагнули запропонувати молодим людям роздумати над покликанням. У час Великого Посту ця тема набуває особливого змісту, бо це період внутрішнього пошуку, чесних запитань і духовного слухання: хто я, куди я йду, які мої стосунки з Богом. Для молоді тема покликання — це не абстрактне поняття, а дуже конкретне і життєве питання: чого хоче від мене Господь, куди я рухаюся і чи буду я щасливим у своєму житті, ― додав заступник голови ПКуСМ.

Саме тому, переконаний священник, молодіжне душпастирство неможливо відділити від допомоги молодій людині у пошуку свого шляху.Отець Роман акцентував, що завданням душпастирів є допомогти молодій людині зустрітися з Христом і реалізувати своє покликання в житті, що подарує їй щастя.

― Хоча найбільше учасників долучалося з України, географія «За_Постів» справді вражала. На екранах можна було побачити молодь із різних континентів — Аргентини, Бразилії, Австралії, Америки, Канади, а також візуалізувати нашу молодь, зокрема, з прифронтових територій. І, мабуть, саме в цьому — одна з найважливіших відповідей на питання, чому цей формат так глибоко відгукнувся молоді. Бо в час, коли світ розділений кордонами, війною, океанами і часовими поясами, Церква знову стала місцем зустрічі. Місцем, де можна разом шукати сенс, чути Боже слово, говорити про покликання і просто бачити обличчя одне одного, — наголосив на завершення отець Роман Демуш.

Наталія Павлишин